Зразок роботи
Вступ
Господарське право сформоване як самостійна, кодифікована і відокремлена галузь права, з властивим їй предметом сформована з прийняттям 16 січня 2003 р. і набранням чинності 1 січня 2004 р. Господарського кодексу України. Як передбачено в Преамбулі, ГК встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності, яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності. Він має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.
Господарське право, як і правові норми, можна визначити об’єктивною категорією, тобто сукупністю суспільних відносин, які регулюються нормами господарського права. З цієї точки зору господарське право — це система норм, що регулюють господарські відносини, тобто відносини, що пов’язані з господарською діяльністю організацій і підприємців. Господарські відносини в економіці України є предметом господарського права.
Слід також зазначити, що господарське право регулює відносини, пов’язані з державними вимогами до економіки, які здійснюються в окремих видах законів і за допомогою певних методів. Об'єктивними чинниками, що зумовлюють необхідність державного регулювання господарського життя, є:
- виконання державою соціальних функцій - забезпечення умов для нормальної життєдіяльності суспільства, в тому числі у сфері економіки. Таким чином держава виконує функцію організації господарського життя суспільства;
- наявність у держави на праві власності ще досить значного масиву майна (передусім засобів виробництва), що зумовлює управління державн им сектором економіки з боку держави-власника.
1. Поняття господарського права
Господарське право можна визначити великою частиною, тобто сукупністю суспільних відносин, які регулюються принципами господарського права.
З цієї точки зору господарське право — це система норм, якими регулюються господарські відносини, тобто відносини, що виникають при управлінні та контролі господарської діяльності між суб’єктами господарювання, між цими суб’єктами та іншими учасниками господарських відносин. . Отже, господарські відносини у сфері економіки України є предметом господарського права.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. 3 ГК).
У наведеному визначенні представлені такі ознаки господарської діяльності як:
- особливий суб’єктний склад (господарську діяльність здійснюють суб’єкти господарювання);
- особлива сфера здійснення господарської діяльності - сфера суспільного виробництва;
- вартісний характер результатів господарської діяльності, що мають цінову визначеність.
Отже, господарську діяльність можна розглядати як виробничу діяльність членів суспільства, їх спілок (об'єднань), пов'язану з виробництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт.
Така суспільно-корисна господарська діяльність має наступні ознаки:
по-перше, вона полягає у виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб (сфера суспільного виробництва);
по-друге, вона виконується на професійних засадах;
по-третє, результати такої діяльності мають вартісний характер, вони реалізуються за плату, тобто функціонують як товар;
по-четверте, ця діяльність поєднує як приватні інтереси виробника, так і публічні інтереси (держави, суспільства, значних прошарків населення тощо).
Залежно від конкретних господарських ситуацій, інтересу держави стосовно тих або інших господарських відносин та інших чинників, що регулюють господарське життя, можуть використовуватися будь-які із зазначених методів, виходячи з того, який з них буде найефективнішим.
Магістр