Зразок роботи
Також слід зауважити, що адміністративні нормативно-правові акти за масштабністю своєї дії не обмежуються сферою публічного адміністрування. З їхньою допомогою регламентуються окремі сторони суспільних відносин, що становлять предмет не тільки адміністративного, а й інших галузей права. Ця думка справедлива і стосовно адміністративно-правового договору.
Від адміністративного договору нормативні акти публічної адміністрації відрізняє той факт, що вони видаються без погодження із суб’єктами, на яких розрахована їхня дія.
Проаналізувавши все вище зазначене, можна визначити наступні ознаки правових актів публічного адміністрування. По-перше, ці акти – це, насамперед, дії. Саме дія може братися за основу в розкритті поняття правового акта публічного адміністрування. Правові акти публічного адміністрування виступають формами діяльності публічної адміністрації, причому тільки формами правовими. Дані акти мають вольовий характер відповідно до вольової сутності самого права. Отже, правові акти публічного адміністрування – не просто дії, а вольові дії чи волевиявлення. Також щодо ознаки волевиявлення потрібно зазначити, що ці акти є не тільки волевиявленням, а й волевиявленням, що спричиняють правові наслідки, в ході реалізації завдань публічної адміністрації.
Загальним, спонукальним мотивом прийняття будь-якого акта публічного адміністрування є потреба в юридичному впливі на існуючі у цій сфері відносин (публічного управління, адміністративних послуг, адміністративної відповідальності, оскарження дій та рішень суб’єктів владних повноважень). Тому юридичний ефект – безпосередня мета юридичного акта. Говорячи про юридичний ефект правових актів публічного адміністрування, завжди мають на увазі вплив на відповідні відносини у вигляді встановлення (зміни, скасування) правових норм чи у вигляді встановлення (зміни, припинення) конкретних правовідносин.
Наступною ознакою можна визначити публічно-владний характер. Саме звідси випливає характер адміністративно-правових відносин як відносин із виконання публічною адміністрацією адміністративних зобов’язань. З цього випливає ознака підзаконності. Владний характер правового акта не означає, що орган, який його видає, діє на свій розсуд, поза будь-якими межами. Підзаконність правового акта означає, що він має відповідати усім вимогам законів та інших актів вищестоячих органів як за змістом, так і за порядком видання та формою закріплення.
Обов’язково потрібно згадати таку ознаку, як те, що правовий акт публічної адміністрації може виступати варіантом її рішення, а також такий правовий акт приймається виключно повноважним суб’єктом публічної адміністрації.
Переважним є одностороннє волевиявлення повноважного суб’єкта публічної адміністрації та встановлення правила належної поведінки у сфері публічного адміністрування. Правовий акт публічного адміністрування може бути опротестований або оскаржений у встановленому чинним законодавством порядку (наприклад в порядку адміністративного судочинства). Також у разі недодержання вміщених у ньому юридично-владних приписів спричинює особливі юридичні наслідки – відповідальність винної сторони.
Важливою ознакою нормативного акта є наявність певної форми його видання. Такі акти провадяться у встановленому порядку й згідно з офіційно передбаченою процедурою.
Виходячи із зазначеного вище випливає найбільш чітке поняття нормативного акта, а саме те, що правові акти публічного адміністрування – це владні, втілені у встановлену форму волевиявлення суб’єктів публічної адміністрації, що безпосередньо впливають на правові норми і відносини з метою їх удосконалення відповідно до публічних інтересів.
Магістр