Зразок роботи
Цивільний кодекс України ухвалено Верховною Радою України 16.01.2003 року після шестирічного розгляду в стінах Українського парламенту та урахування пропозицій Президента України.
Проте, вже одночасно із ухваленням документу навколо нього почали точитися предметні дискусії.
Останніми роками науковці та практики все частіше обговорюють ідею системного (а не фрагментарного) оновлення Цивільного кодексу України. На численних наукових заходах та в публікаціях наголошується на тому, що для старту процесу рекодифікації цивільного (приватного) права зараз існують необхідні економічні, політичні та правові передумови.
Результатом першої частини діяльності робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України за рік її роботи стала Концепція оновлення Цивільного кодексу України, яка розміщена для публічного обговорення.
Як зазначають автори концепції, основи концепції та змісту проєкту Цивільного кодексу України були створені у 1992–1996 роках. Відтоді за чверть століття в Україні та світі багато що змінилося в економічному, політичному та правовому вимірах.
Відтак, автори концепції справедливо стверджують, що системне оновлення Книги першої, як і Цивільного кодексу України в цілому, можливе лише за умови скасування Господарського кодексу України як такого, що не відповідає параметрам актів, які регулюють підприємницькі відносини, що за своєю природою є передусім приватноправовими.
Проте, із визнанням Господарського кодексу України таким, що втратив чинність безперечно, зміниться і підхід до регулювання господарських відносин, що може порушити відносно стабільну систему господарсько-правового регулювання на користь системи, стабільність якої наразі ще не зрозуміла.
Більшість новел основних положень Цивільного кодексу України, запропонованих авторами концепції, можна оцінити позитивно.
Попри те, що концепції на сьогодні не знайшла безпосереднього втілення у правозастосовну діяльність, її окремі аспекти враховані у проєкті Закону України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» (реєстраційний номер 6013), яким вносяться зміни до Цивільного кодексу України, визнається таким, що втратив чинність, Господарський кодекс України, запроваджується перехідний період на сім років для поступового припинення «підприємств» та їх перетворення у господарські товариства, вносяться зміни до низки спеціальних законів з метою приведення їх у відповідність до Цивільного кодексу України. [4]
Проте, оновлення норм права, які містяться у Книзі першій Цивільного кодексу України, суттєво вплине не тільки на регулювання особистих майнових та немайнових правовідносин, але і на підхід до регулювання цивільно-правових відносин загалом. За цих умов, внесення змін до основних положень Цивільного кодексу України зокрема, та оновлення Цивільного кодексу України загалом має відбуватися із суворим дотриманням принципу юридичної визначеності.
Магістр