Юридична відповідальність (ID:871644)

ВСТУП Актуальність дослідження обраної теми обумовлена тим, що в будь-якій державі юридична відповідальність існує насамперед для захисту суспільного ладу. Водночас захист демократичного правопорядку не є єдиною метою юридичної відповідальності. Останній також має на меті виховання людей, оскільки злочин карається насамперед у свідомості людини. Щодо визначення поняття функцій юридичної відповідальності, то це питання в юридичній літературі недостатньо розглянуто, але є важливим при розгляді ключових питань даної відповідальності. Адже саме у функціях розкривається мета, сутність та напрями правового впливу юридичної відповідальності на суспільні відносини, а також уточнюються її цілі. Юридична відповідальність нерозривно пов'язана з державою. Для тих, хто несе юридичну відповідальність, вона полягає в тому, що органи державної влади вимагають від цієї особи відповідальності за вчинене нею правопорушення, а головне – ця особа повинна нести позбавлення, передбачене юридичними санкціями. Зрештою, відповідно, юридична відповідальність з цієї точки зору полягає саме у реалізації санкції. Право та його дія в суспільстві - досить складна система взаємодіючих різних правових явищ, або елементів механізму правового регулювання. Це норми права, закони і інші нормативно-правові акти, реалізація та застосування права, юридична відповідальність тощо. Однак самостійний характер юридичної відповідальності зумовлює наявність особливих ознак, що визначають унікальність цієї категорії та дають можливість співвідносити її з юридичними поняттями. Юридична відповідальність – багатогранна категорія, сутність якої можна визначити як варіант (метод) правового регулювання шляхом накладення заборон, засіб зміцнення законності, виховання законослухняних громадян, метод виховання правової свідомості, а також правової культури, принцип верховенства права та засіб охорони суб’єктивних прав. Природа інституту юридичної відповідальності має правовий характер та полягає у застосуванні до винної особи у вчиненні правопорушення засобів громадського примусу, передбачених санкцією порушеної норми в чітко визначеному процесуальному порядку. Це самостійний правовий інститут, який є основою охоронних правовідносин. Практичне значення курсової роботи полягає в можливості застосування матеріалу роботи при підготовці семінарських занять, а також використання матеріалу у подальшій науковій роботі. Метою курсової роботи є дослідження соціальної необхідності та ефективності юридичної відповідальності. Різні аспекти вивчення юридичної відповідальності розглядали у своїх наукових дослідженнях О.В. Зайчук, М.М. Марченко, Н.М. Оніщенко, С.А. Комаров, Є.О. Харитонов, А.Б. Венгеров та ін. Досягнення мети дослідження забезпечується вирішенням таких завдань: - визначити поняття та підстави юридичної відповідальності; - розкрити та проаналізувати функції юридичної відповідальності; - висвітлити принципи та ознаки юридичної відповідальності. Обєктом дослідження курсової робoти є юридична відповідальність. Предмет дослідження - поняття, функції, принципи та ознаки юридичної відповідальності, підстави юридичної відповідальності. При виконанні роботи були застосовані загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез та порівняння. Юридична відповідальність досліджується як правова категорія, розглядаються проблеми визначення її поняття та сутності. Юридична відповідальність аналізується як складне системне явище, як специфічний прояв соціальної відповідальності, одне із поширених визначень якої визначає її як обов’язок і готовність суб’єкта відповідати за власні дії і вчинки та їх наслідки. Автором виявляються ознаки юридичної відповідальності, аналізується система її принципів. Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів та підрозділів, висновків та списку використаної літератури. РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Юридична відповідальність за правопорушення – одна з найскладніших та найгостріших тем сучасної юридичної науки. Юридична відповідальність має свій відмінний від інших видів відповідальності зміст. Це знаходить прояв в правових настановах і в нерозривному зв’язку з державою, яка власне забезпечує реалізацію юридичної відповідальності. Слід зазначити, що в останні роки помітно посилилася увага до змісту юридичної відповідальності. Це спостерігається в традиційних галузях науки, кримінальній, цивільно-правовій, а також в конституційному праві, де ще декілька десятиліть тому таке питання виглядало з наукової точки зору не коректно. Проте, щодо теорії права, слід визнати, що розгляд юридичної відповідальності був обмежений або майже обмежений відповідними розділами підручників з теорії держави і права [30, с. 30-35]. Термін «відповідальність» використовується в різних значеннях, найчастіше як обов’язок, борг чи покарання. У першому випадку мова йде про активну сторону відповідальності. Саме тут відповідальність виступає як усвідомлення людиною свого місця в суспільстві, своєї ролі в розвитку суспільного прогресу, особистої участі у справах держави загалом. Відповідальність у цьому сенсі є своєрідним моральним та політичним регулятором поведінки людини в сьогоденні. Інтерес до цього аспекту відповідальності особливо зріс, коли стало зрозуміло, що жорстокий і нелюдський злочин може бути юридично виправданим. У другому сутність відповідальності розглядається ретроспективно як відповідальність за минуле. Відповідальність у цьому полягає в тому, що людина несе несприятливі наслідки своєї поведінки та отримує негативну реакцію суспільства на її дії [28, с. 6-15]. Юридична відповідальність нерозривно пов'язана саме з державою. Це накладає серйозний відбиток на її зміст. Для особи, яка несе юридичну відповідальність, вона полягає в тому, що органи державної влади вимагають від цієї особи відповідальності за вчинене нею правопорушення, а головне – ця особа повинна нести позбавлення, передбачене юридичними санкціями. Зрештою, відповідно, юридична відповідальність з цієї точки зору - це реалізація санкції. Юридична відповідальність, як вважає А.Б. Венгеров, — це передбачений законом захід впливу на правопорушника, який містить для нього несприятливі наслідки, що застосовуються органами державної влади у встановленому державою порядку [8, с. 26]. Комаров С.А. намагався поєднати у визначенні поняття юридичної відповідальності різні її аспекти. На думку вченого, за своїм змістом юридична відповідальність полягає у формі застосування до особи заходів державного примусу, а за безпосередньою виразністю – це наявність несприятливих наслідків для правопорушника. Різниця в позиціях науковців відображає різні сторони та аспекти юридичної відповідальності. Проте, не заперечуючи необхідного співвідношення юридичної відповідальності з державним примусом, вважається навряд чи правильним їх ототожнення, а також ототожнення юридичної відповідальності з правовідношенням або юридичним обов’язком. Сучасні вчені-правознавці зазначають, що вивчення проблеми юридичної відповідальності становить певну складність, оскільки ані в навчальній, ні в науковій юридичній літературі, ні в законодавстві послідовно не проводиться одна точка зору на доволі спірні питання, що виникають при дослідженні цієї проблематики [10, с. 247]. Право стає безсилим та ненадійним і не виправдовує соціальних очікувань саме без належної системи юридичної відповідальності. Правові норми, встановлені на їх підставі права і обов’язки членів суспільства перетворюються у «благі» наміри, в тому разі, якщо влада не здатна організувати поновлення і захист порушених прав, примус до виконання обов’язків, покарання порушуючих правові заборони. Адже досить багато процесів та напрямів правового розвитку пов’язані саме із дієвістю права: відчуттям захищеності, гарантованості прав і законних інтересів, протистоянням сваволі в процесі упорядкування суспільних відносин, безсумнівною дією механізмів стосовно впровадження правового порядку в усіх сферах суспільного життя, гарантуванням і забезпеченням системи безпеки, яка пов’язана із соціальною діяльністю, особливо тією, яку несе потенційну загрозу життєво важливим інтересам особи, суспільства і держави в цілому. Юридична відповідальність виступає засобом боротьби з правопорушеннями, засобом забезпечення правомірної поведінки. А цивілізоване право передбачає і цивілізовані засоби, способи здійснення, функції та принципи юридичної відповідальності, відповідної демократичному розвиткові. Норми та суспільні відносини, які утворюють зміст, сферу юридичної відповідальності, склалися історично [12, с. 109-112]. В сучасних правових системах правопорушенням визнається тільки те діяння, яке до його скоєння було заборонене законом, що набрав законної сили та був усвідомлений суспільством. В тому ж чи іншому законі має бути точно визначена міра покарання, яка застосовується за це (цей вид) правопорушення. Визнання цього принципу стає догмою права при здійсненні відповідальності. При будь-якому розумінні права – нормативному, соціологічному, правовому, психологічному – норма права, виражена в тексті закону, є альфою та омегою відповідальності за правопорушення. Доцільно також зазначити, що юридична відповідальність існує передусім для захисту суспільного ладу. Водночас захист демократичного правопорядку не є єдиною метою юридичної відповідальності. Остання також має на меті виховання людей, оскільки злочин карається насамперед у свідомості людини. Поняття відповідальності досить містке. Воно охоплює почуття відповідальності, підвищення відповідальності та прийняття відповідальності, притягнення до відповідальності та звільнення від неї. Усі ці різні поняття є складовими одного явища – соціальної відповідальності. Соціальна відповідальність відображає відносини суспільства та особистості. Неможливо жити в суспільстві і бути вільним від нього. У будь-якій життєвій ситуації людина повинна порівнювати свої дії з існуючими в суспільстві нормами і цінностями, з інтересами інших людей. Діючи згідно з ними, вона повинна поводитися відповідально. У свою чергу, суспільство постійно стежить за поведінкою людини, адекватно реагуючи на неї – схвалюючи чи караючи. Тому відповідальність у широкому соціальному розумінні - це соціальні відносини між суб'єктом (людиною) і керуючим його поведінкою - суспільством, державою, колективом тощо. Соціальна відповідальність забезпечує організованість і порядок у суспільстві. Оскільки поведінка людини має дві полярні різновиди - суспільно корисну і соціально шкідливу, відповідальність може бути позитивною і негативною [14, с. 21-26]. Відповідальність у позитивному розумінні — це характеристика суспільно корисної діяльності людини, усвідомлення нею важливості своїх дій для суспільства, прагнення виконувати їх якісно, якомога ефективніше та швидше; це відповідальність за покладену на неї справу, за дотримання суспільних норм. Основними цілями позитивної відповідальності у праві, є: 1) стимулювання за здійснення найбільш значущих правомірних діянь; 2) виховання громадян в дусі поваги до закону як соціальної цінності та ефективного інструмента задоволення їх потреб; 3) упередження пасивної, соціально невигідної, але все ж відповідної нормам права поведінки та протиправної поведінки у «м‟якій», стимулюючій формі. У правовій сфері позитивна відповідальність – це активність, ініціативність у виконанні вимог законодавства. Отже, позитивна відповідальність — це відповідальність за результати реалізації соціальних норм [15, с. 31-37]. Вчені-правознавці серед ознак позитивної юридичної відповідальності називають: - встановлюється саме державою у заохочувальних правових нормах; - являє собою засіб державного переконання та правового стимулювання; - здійснюється спеціально уповноваженими суб’єктами (державними органами, керівниками організації тощо); - пов’язана з наданням особі додаткових прав та можливостей і інших соціальних благ; - виражається у спеціальних позитивних наслідках майнового, організаційного або особистого характеру; - є формою реалізації заохочувальної санкції норми права у певному випадку і до конкретної особи, але при цьому, не ототожнюється з нею; - здійснюється у конкретній процесуальній формі (частіше всього на особливо урочистих церемоніях з дотриманням ряду процедур – як встановлення самого факту заслуги, так і вручення нагороди); - настає тільки за певні заслуги [18, с. 65-67]. Відповідальність у негативному розумінні — це відповідальність за вчинений негативний вчинок, яким особа завдала шкоди суспільству та державі. Ця відповідальність може бути моральною, соціальною тощо. Серед видів негативної відповідальності провідне місце посідає юридична відповідальність як найважливіший вид соціальної відповідальності. Негативна юридична відповідальність – особливий вид юридичної відповідальності, яка являє собою відповідну реакцію суспільства та держави на здійснене особою винне протиправне діяння в формі застосування до неї заходів державного примусу, серед яких: - особистого характеру (позбавлення волі); - майнового характеру (штраф); - організаційного характеру (звільнення). До ознак цього виду юридичної відповідальності переважна більшість вчених відносить такі: - визначається державою в правових нормах; - спирається на державний примус; - застосовується спеціально уповноваженими державними органами; - пов‟язана з покладенням нового додаткового обов‟язку; - виражається у негативних наслідках особистого, майнового та організаційного характеру; - виступає формою реалізації санкції правової норми в конкретному випадку та застосовується до конкретної особи; - здійснюється в процесуальній формі; - настає тільки за скоєне правопорушення [10, с. 247]. Якщо фактичною підставою негативної юридичної відповідальності виступає правопорушення, яке характеризує сукупність ознак, що утворюють його склад, то юридичною підставою – норма права та відповідний правозастосовчий акт, в якому компетентний орган встановлює конкретний обсяг та форму примусових засобів до конкретного правопорушника. Таким правозастосовчим актом може бути наказ адміністрації, вирок, рішення суду тощо. Мета негативної відповідальності особливо чітко знаходить прояв свого змісту у виконуваних нею функціях. В юридичній літературі більшість авторів виділяють наступні основні функції негативної юридичної відповідальності: каральну (штрафну); попереджувальну чи превентивну (в цілях запобігання здійсненню протиправних діянь в майбутньому як конкретним правопорушником, так і іншими громадянами); виховну; компенсаційну (правопоновлюючу) [16, с. 102]. Українські дослідники визначають, що юридична відповідальність є видом соціальної відповідальності, суть якої полягає саме у застосуванні до правопорушників (юридичних або фізичних осіб) передбачених законом санкцій, які забезпечуються державою у примусовому порядку. Юридична відповідальність є специфічним правовідношенням між державою (судом, спеціальними інспекціями тощо) та правопорушником, до якого застосовуються санкції з негативними наслідками для нього (відшкодування шкоди, позбавлення волі, штраф та ін.) Юридична відповідальність — це застосування до порушника або злочинця передбачених законом заходів державного примусу особистого, організаційного чи майнового характеру [28, с. 6-15].