МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ СТАНДАРТИ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (ID:876671)

Актуальність теми дослідження. Сьогодні у світі спостерігається тенденція до системного розвитку прав людини, що зумовило формування на міжнародному рівні і закріплення міжнародно-правовими засобами стандартів соціальних прав особистості. Підтвердженням цьому є те, що в новітній світовій науковій правовій літературі соціальні права розглядаються як невід’ємний елемент міжнародних стандартів прав людини, які, з одного боку, спрямовані на гарантування кожному гідних умов життя, а з другого – визначають обов’язок держави забезпечити всім, кому це необхідно відповідний рівень мінімуму соціальної захищеності та соціальних можливостей, які необхідні для підтримки гідності особи, нормального задоволення її матеріальних і духовних потреб. Формування міжнародних норм, на відміну від державних, є дещо складнішим. Перш за все, вони гіпотетично мають не лише відображати сучасні тенденції в системі права кожної країни, а й передбачати майбутній розвиток прав людини у світовій спільноті. Основні права, свободи й обов’язки встановлюються найвищим органом державної влади у виді конституційних законів, які не можуть бути вужчими за змістом, ніж міжнародно-правові стандарти. Саме тому міжнародні стандарти завжди відображають тенденції й потреби соціального прогресу загальнолюдського статусу особи. В даному дослідженні ми спробуємо з’ясувати, що ж становлять собою міжнародні соціальні стандарти. Складність цього питання полягає в тому, що вони не зафіксовані в якомусь одному міжнародно-правовому документі, а розкидані по численних правочинах – договорах, угодах і звичаях, оскільки в міжнародному праві немає кодифікованих актів (кодексів), подібних до тих, що існують у внутрішньому національному праві кожної держави. У контексті сказаного зауважимо, що при вирішенні окресленої проблеми можна виходити з тези про те, що, спираючись на превалювання принципу поваги до прав і свобод людини, норми міжнародного права, які містять у собі стандарти в соціальній сфері, автоматично належать до загальновизнаних норм і принципів. Це, на наше переконання, повною мірою відповідало б пануючій концепції побудови правової демократичної держави, адже поява будь-якого міжнародного документа, присвяченого правам і свободам особи в соціальній сфері, вже свідчить про його актуальність й міжнародне визнання необхідності конкретних змін в існуючому порядку діяльності держав, головними для яких є права людини й гарантії їх реалізації. Дослідженню питань соціального забезпечення, в тому числі і міжнародно-правових стандартів у цій сфері присвячені праці таких сучасних дослідників як: Баймуратов М., Бурлак О., Болотіна Н., Бичков С., Запара С., Іншин М., Козюбра М., Костюк В., Лемещук І., Лобода К., Мельник В., Прилипко С., Ругляк Т., Рудик В., Сташків Б., Шумило М.