Зразок роботи
РОЗДІЛ 1
ПРОГАЛИНИ У ПРАВІ: СУТНІСТЬ, КЛАСИФІКАЦІЯ, ПРИЧИНИ ПОЯВИ
1.1 Поняття та види прогалин у праві
У роботі з використанням юридичних норм часто виникає ситуація, коли спірні ситуації мають юридичний характер, попадають під юридичне регулювання, але не мають конкретного юридичного покриття. Ця ситуація відзначається тим, що суб'єкт, який застосовує юридичні норми, виявив прогалину в законодавстві. Питання щодо юридичних прогалин завжди цікавило науковців. Через різні епохи цю проблему вивчали такі вчені, як І.Я. Михайловський, Є. Васковський, В. Лазарєв, Н. Вопленко, С. Алексєєв, В. Леушин та інші.
В правовій доктрині існували різні підходи до визначення та виявлення юридичних прогалин. Зокрема, О. Скакун визначає юридичну прогалину як повне або часткове відсутність необхідних правових норм у чинних положеннях, що не пов'язано з "юридичною помилкою" і є результатом неправильної оцінки об'єктивних умов та вияву законодавчої волі, яка могла б бути закріплена в нормативно-правовому акті [21, с. 400]. Подібне визначення використовують і А. Шульга, П. Рабінович та інші. Прогалини в правовій системі також визначають як недоліки у виявленні державної волі, її оформленні, неповному або недостатньому використанні засобів юридичної техніки, а також наявності прогалин і протирічь у чинному праві.
Основною та визначальною характеристикою визначення прогалин є загальна вказівка на відсутність відповідних правових норм для регулювання існуючих суспільних відносин. Прогалина в правовій системі фактично є недоліком, який виникає через повну або часткову відсутність правового регулювання відносин. Основними ознаками прогалин у праві є:
1. Повна або часткова відсутність правового регулювання для конкретних суспільних відносин.
2. Оціночний характер цих прогалин, залежний від правової свідомості суб'єктів, що застосовують правові норми.
3. Відсутність норм, які повинні регулювати конкретні життєві обставини.
4. Об'єктивні життєві ситуації, що виникають внаслідок розвитку суспільних відносин або дій органів законодавчої, виконавчої та судової влади [21, с. 55].
Виділяють такі класифікації та види прогалин у цивільному законодавстві:
1. За поглядом на необхідність врегулювання правовідносин цивільним законодавством розрізняють:
- уявні (несправжні) прогалини, які виникають поза законом;
- реальні (справжні) прогалини, які врегульовані в законі.
2. За ступенем урегульованості правовідносин цивільним законодавством виділяють:
- повні прогалини;
- неповні прогалини.
3. За моментом прийняття нормативно-правового акту цивільного законодавства, прогалини поділяються на:
- первинні прогалини;
- вторинні прогалини.
4. За причинами виникнення, прогалини поділяються на:
- формальні (суб'єктивні) прогалини, такі як технічні або суб'єктивні пропуски в законодавстві;
- матеріальні (об'єктивні) прогалини, спричинені законодавчими або об'єктивними причинами.
5. За способом усунення прогалини, прогалини поділяються на:
- законодавчі прогалини;
- технічні прогалини [13].