Зразок роботи
Актуальність дослідження. Зростання значення інтелектуальної власності та, передусім, її результатів у соціально-економічному розвитку будь-якого суспільства пов'язане із збільшенням попиту на неї. Це обумовлено не лише позитивними факторами, але, на жаль, також негативними.
Інтелектуальна власність поступово займає все більше значення в економічному середовищі, а питання захисту прав на неї та вдосконалення механізмів такого захисту стають все більш актуальними. В порівнянні з великою кількістю порушень у сфері інтелектуальної власності, звернення правовласників до судів із цивільними позовами не є широко поширеним явищем. Норми інших галузей права, в тому числі адміністративного та кримінального, що захищають права на об'єкти інтелектуальної власності, також на практиці застосовуються рідко. Враховуючи, що інтелектуальна власність часто стає об'єктом неправомірних дій та зловживань, важливо мати не тільки ефективний правовий захист для неї, але й якісні та ефективні механізми такого захисту, які, зі сторони держави, діють на практиці.
Торговельна марка є важливим елементом для індивідуалізації товарів та послуг різних суб'єктів господарювання, спрямованим на відокремлення їх продукції від продукції інших суб'єктів господарювання. Законодавство, яке регулює охорону прав на торговельні марки, постійно змінюється. Всесвітньою організацією Інтелектуальної власності (далі - ВОІВ) систематично утворюються нові органи та комітети для вирішення питань, які пов'язані із захистом прав на торговельні знаки. Однак, із зростанням конкуренції на ринку товарів та послуг випадки недобросовісної конкуренції ростуть із збільшеною інтенсивністю.
Норми внутрішнього законодавства адаптовують до міжнародних стандартів, але на практиці суди рідко використовують міжнародні норми. Навіть при наявності ратифікованих Україною норм, законодавчих ініціатив з питань охорони торговельних марок майже не існує, і судовий захист здійснюється загальними судами без привертання експертів з питань захисту інтелектуальної власності в сфері торгових знаків для товарів та послуг. Нормативно-правова база України у сфері захисту прав на торговельні марки є неідеальною, і окремі її положення не повністю відображають реальність практики. Оскільки суспільство стрімко розвивається, законодавство країни також повинно постійно вдосконалюватися, здобуваючи при цьому досвід із зарубіжних країн.
Багато досліджень приділяється питанню щодо правової охорони та захисту торговельних марок. Так, дослідження цієї тематики проводились такими науковцями, як: А. Андрощук, О.В. Басай, Ю.Л. Бошицький, П. Ф. Немеш, О. П. Орлюк., О.В. Піхурець, О.А.Підопригора, , О.В. Мельник, О.А. Рассомахіна, Л.Д. Романадзе, В.П. Чеботарьов, Р.Б. Шишка.
Метою даної роботи є дослідження положень законодавства України, що визначають заходи по захисту прав інтелектуальної власності на торговельну марку та юридичну сутність цих заходів і виробити пропозиції щодо удосконалення їх нормативно-правового регулювання.
Мета передбачає виконання кількох завдань:
- Розкрити поняття торговельної марки в Україні та охарактеризувати її особливості.
- Проаналізувати та описати законодавство України, яке стосується захисту прав на торговельну марку.
- Визначити різні методи захисту прав на торговельну марку в Україні.
- Дослідити правові відносини в сфері захисту порушених прав на торговельну марку в Україні.
- Розглянути захист прав на інтелектуальну власність в рамках цивільного, кримінального, адміністративного та господарського процесів.
- Проаналізувати судову практику вирішення справ, пов'язаних із захистом прав власників на торговельну марку в Україні.
- Оцінити ефективність існуючих заходів по захисту прав інтелектуальної власності на торговельну марку та їхній вплив.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини галузі створення інтелектуальної власності, форми та способи захисту прав на інтелектуальну власність в Україні. Предметом дослідження є правовий захист інтелектуальної власності на торговельні марки в Україні.
Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, основної частини(двох розділів та чотирьох підрозділів у другому розділі) висновків та списку використаних джерел, загальний обсяг роботи становить 33 сторінки. Список використаних джерел містить 22 найменування.