ДО ПИТАННЯ ЩОДО ЗАКОНОДАВЧОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ (ID:964382)

Окремі положення Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) постійно стають предметом справедливої критики науковців і практиків. Вона стосується численних прогалин і колізій, наявних у цьому Кодексі, використовуваної законодавцем термінології, неоднозначного тлумачення низки норм тощо. З-поміж іншого необґрунтованим видається складний процесуальний порядок проведення окремих дій. Більшість негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) потребують дозволу суду у формі ухвали слідчого судді [1]. Оформлення слідчим клопотання про дозвіл на проведення НСРД відповідно до вимог ст. 248 КПК України, його погодження з прокурором, звернення з ним до суду, розгляд слідчим суддею цього клопотання й оформлення відповідної ухвали потребують суттєвих затрат процесуального часу. У багатьох випадках це може негативно вплинути на результати передсудового розслідування, ускладнити можливість врятування життів людей і запобігання вчиненню злочину. Ця процедура також передбачає оголошення широкому колу осіб про проведення нестрокових слідчих дій, що збільшує ризик витоку інформації та розширює можливості протидії передсудовому розслідуванню з боку зацікавлених осіб.