Зміст
Задача № 3.
Селіванов Іван Володимирович звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю. В обґрунтування позову зазначив про те, що в 1964 році він переїхав на постійне місце проживання до свого друга в його житловий будинок. У 1965 році його друг за укладеною між ними усною угодою подарував йому цей житловий будинок і виїхав на постійне проживання в інше місто. Починаючи з 1965 року і до теперішнього часу Селіванов І. В. проживає у вказаному будинку. Весь цей час він відкрито і безперервно володіє будинком і поводиться як господар — використовує його для проживання, вирощує овочеві культури на присадибній ділянці та інше.
Але оскільки Селіванов І. В. не має правовстановлюючих документів на будинок, він не має можливості продати або подарувати будинок чи в інший спосіб повною мірою розпоряджатися ним, у зв’язку з чим просить суд визнати за ним право власності на будинок за набувальною давністю.
Представник Реєстраційної служби проти позову заперечив на тій підставі, що обов’язковою процесуальною умовою звернення до суду з позовом є наявність спору про право. Натомість право позивача на житловий будинок Реєстраційною службою не оскаржується, а отже, відсутній предмет спору. Позивач не звертався до Реєстраційної служби із заявою про реєстрацію свого права власності на житловий будинок, відповідно, не може довести, що Реєстраційна служба оспорює або не визнає це його право, що є обов’язковою підставою для звернення до суду за захистом. Отже, на переконання відповідача, позивач має спочатку звернутися до Реєстраційної служби із заявою про реєстрацію права власності на житловий будинок, а вже потім, якщо раптом Реєстраційна служба йому відмовить, — до суду.
Прокоментуйте доводи відповідача у справі. Чи мають вони бути прийняті до уваги судом. Аргументуйте відповідь посиланнями на конкретні законодавчі норми.
Магістр