Зразок роботи
РОЗДІЛ 1 ВЗАЄМОДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ З ОРГАНАМИ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Забезпечення публічної безпеки – є завданням не тільки Національної поліції України, а й інших суб’єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом. Саме Службі безпеки України надано статус головного органу у загальнодержавній системі боротьби з тероризмом (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»). [3]
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про Службу безпеки України» до системи Служби безпеки України віднесено Антитерористичний центр, який функціонує при Службі безпеки України для організації і проведення антитерористичних операцій та координації діяльності суб’єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій. Антитерористичний центр є постійно діючим органом при Службі безпеки України, який здійснює координацію діяльності суб’єктів боротьби з тероризмом у запобіганні терористичним актам щодо державних діячів, критичних об’єктів життєзабезпечення населення, об’єктів підвищеної небезпеки, актам, що загрожують життю і здоров’ю значної кількості людей, та їх припиненні (п. 1 Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України).
Структура Антитерористичного центру при Службі безпеки України та порядок її формування детально регламентовані ст. 7 Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Даний орган складається з Міжвідомчої координаційної комісії та штабу, координаційних груп та їх штабів, які створюються при регіональних органах Служби безпеки України. У складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України можуть створюватися і діяти військово-цивільні адміністрації – тимчасові державні органи, організації, повноваження і порядок діяльності яких визначаються законом. Міжвідомча координаційна комісія Антитерористичного центру при Службі безпеки України формується з: - керівника Антитерористичного центру та його заступників; - заступників Міністра внутрішніх справ України, заступників керівника Національної поліції; - керівників центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту; - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України; - заступників керівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, Управління державної охорони України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань; - командувача Національної гвардії України; - начальника Управління Служби безпеки України в м. Києві; - заступника голови Київської міської державної адміністрації; - заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади; - інших визначених Президентом України посадових осіб.
До складу координаційних груп при регіональних органах Служби безпеки України входять керівники її регіональних органів, територіальних органів Національної поліції України, регіональних органів та територіальних підрозділів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, відповідних органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, у регіонах, де дислоковано органи охорони державного кордону, підрозділи Управління державної охорони України, – їх керівники, а також представники інших місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій.
Завдання, які покладено на Антитерористичний центр при Службі безпеки України, визначені ч. 1 ст. 7 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та п. 3 Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України, серед яких: організація і проведення антитерористичних операцій; координація діяльності суб’єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до конкретних антитерористичних операцій; взаємодія із спеціальними службами, правоохоронними органами іноземних держав та міжнародними організаціями з питань боротьби з тероризмом.
У контексті організації взаємодії між суб’єктами забезпечення публічної безпеки в умовах воєнного стану заслуговують на увагу положення ст. 12 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», якою окреслено загальні правила управління антитерористичною операцією. [3]
Так, для безпосереднього управління конкретною антитерористичною операцією та керівництва силами і засобами, які залучаються до здійснення антитерористичних заходів, утворюється оперативний штаб, очолюваний керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України (координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України) або особою, яка його заміщує, першим заступником чи заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Керівник оперативного штабу визначає межі району проведення антитерористичної операції, приймає рішення про використання сил і засобів, що залучаються до її проведення, а в разі потреби за наявності передбачених законом підстав вносить на розгляд Ради національної безпеки і оборони України пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Взаємодія на державному та регіональному рівнях здійснюється в єдиній державній системі запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків (єдина державна система) відповідно до вимог Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 92. Згідно із зазначеним Положенням єдина державна система запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків складається з постійно діючих територіальної і функціональної підсистем (п. 3-5).