Завдання № 3 Між Матвєєвою та Копиловою було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого Матвєєва передала у власність Копиловій жилий будинок, що знаходиться у Печерському районі м. Києва. Копилова у свою чергу зобов’язувалас (ID:994605)

Завдання № 3 Між Матвєєвою та Копиловою було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого Матвєєва передала у власність Копиловій жилий будинок, що знаходиться у Печерському районі м. Києва. Копилова у свою чергу зобов’язувалася довічно утримувати Матвєєву, надаючи їй матеріальне забезпечення на харчування та інше забезпечення усього на суму 1,250 гривень на місяць. Договір був належним чином засвідчений нотаріально. Через 3 місяці Матвєєва звернулася до суду з позовом про визнання договору недійсним на підставі ст. 233 ЦК України як такого, що укладений унаслідок збігу тяжких обставин. Позивачка посилалася на те, що під час укладання договору вона не отримувала з причин затримки виплат пенсію у зв’язку з непрацездатністю у розмірі 1,600 гривень. Внаслідок таких невиплат позивачка не мала необхідних коштів на харчування та ліки, які їй потрібні як хворій на цукровий діабет, і тому вона була змушена укласти договір на вкрай невигідних для себе умовах. Під час судового розгляду справи було з’ясовано, що будинок цегляний, знаходиться у задовільному стані. Аналогічні будинки, що розташовані поруч і знаходяться у гіршому стані, ніж будинок позивача, мають ринкову вартість від 3,470,000 до 3,590,000 гривень. Заперечуючи проти позову, відповідачка вимагала у разі визнання договору недійсним відшкодувати їй витрати, які вона понесла при наданні матеріального забезпечення Матвєєвій. Рішенням суду позов Матвєєвої був задоволений. Вимоги відповідача на компенсацію витрат суд залишив без задоволення. Чи правильне рішення прийняв суд?