Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність роботи. Розглядаючи питання адаптації персоналу до роботи в екстремальних умовах, варто зазначити про те, що праця за екстремальних умов становить собою підвищений фактор ризику, малий обсяг інформації та часу на міркування, важливість прийняття правильного рішення, високу відповідальність згідно виконаних завдань, присутність перешкод, про які навіть не очікується під час виконання завдань. Усе вищенаведене висуває завищені вимоги до стану психологічного здоров'я особи. Сильні фізичні та психологічні навантаження утворюють передумови щодо виникнення у представників ризикових професій соматичних, психічних розладів, а й окрім того суїцидальної поведінки. В зазначених екстремальних умовах роботи головними чинниками є адаптивність і стресостійкість особистості, за відсутності котрих можливим є емоційне вигорання. Варто зазначити також і про схильність до самопожертви у осіб екстремальних професій, котра є спричинено альтруїзмом [1, с. 101].
Власне термін “екстремальний” (від лат. extremum – крайній) використовуються щодо об’єднання термінів як максимуму, так і мінімуму. Екстремальні умови можуть створюватись не тільки максимізацією, однак і мінімізацією (дефіцитом) аспектів, котрі діють. В обидвох випадках це супроводжується схожими результатами. Проблематика екстремального способу життя і екстремальними типами діяльності займається достатньо молода сфера психології, котру визначають по-різному, – психологія праці в особливих умовах, психологія діяльності у екстремальних умовах, екстремальна психопедагогіка і екстремальна психологія.
На етапі сучасності вивчення кризової психології у цей час є дослідженим недостатньо; присутньою є потреба розробки питань подальшої, що пов’язано із діяльністю професій ризиконебезпечного фаху. За особливих умов психологія діяльності є однією із тих галузей психології, яка вивчає психологічні властивості відновлення та змін психологічної діяльності: становлення осіб в умовах, які є екстремальними за власним характером та пов'язаними із дією стресових аспектів підвищеної інтенсивності і несуть в собі, основним чином, безпосередню небезпеку життю та здоров'ю її суб'єкта, пов'язані з прямим ризиком або ж загрозою для його життя та здоров'я за час та після виконання професійних обов'язків; інших осіб, які постраждали внаслідок дії вказаних чинників; пов'язані з тим напрямки психотерапії, психодіагностики, психокорекції, психопрофілактики і реабілітації [14, с. 13].
Варто вказати, що до вказаної категорії осіб за інтегральними оцінками, можемо віднести рятувальників та пожежників, військовослужбовців, пілотів, моряків, охоронців, співробітників правоохоронних, спеціалізованих органів, шахтарів, водіїв, спортсменів, працівники АЕС та інші, а також інших осіб, котрі стали безпосередньо жертвами подій, що пов'язані із напрямком професійної діяльності вказаних категорій фахівців (ліквідація наслідків ракетних ударів, природних катаклізмів, стихійного лиха, боротьба із організованою злочинністю, тероризмом, корупцією, оперативно-розшукова діяльність, виконання миротворчої місії у інших країнах та інше) доцільно вказати на те, що так, як в нашій країні йде війна, така тема є досить актуальною та важливою зараз.
Метою даної роботи є окреслення професійно-психологічних особливостей підготовки в системі навчання працівників екстремальних професій до адаптації праці в таких умовах.
Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання:
проаналізувати теоретико-літературні засади вивчення питання адаптації персоналу організації
здійснити емпіричне дослідження питання адаптації персоналу організації в екстремальних умовах.
Об’єктом дослідження є сам факт адаптації персоналу, його психологічне становище під час роботи в екстремальних умовах .
Предметом є дослідження та проектування процесів, що характеризують суб'єктів діяльності (індивідуального, групового) у відповідних (таких, що враховуються чи проектуються) середовищах адаптації до роботи в екстремальних умовах.
Методи дослідження. У процесі дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: асоціативний експеримент, емпіричне дослідження 1-ої групи співробітників ДСНС зі стажем роботи від 0 до 5 років, та 2-га група зі стажем роботи від 5 до 10 років.
Магістр