Зразок роботи
Актуальність теми. Тривожність як психологічне явище посідає дуже важливе місце в сучасній науці, підтвердженням тому є розглядання цього явища не тільки в психології, а й в інших соціальних науках, наприклад у філософії та соціології, також ця тема активно обговорюється в фізіології та навіть в біохімії.
Актуальність теми тривожності в різних галузях пов’язана з тим, що вивчення цього аспекту на різних етапах життя, особливо в дитинстві, є важливим для розуміння закономірностей емоційної сфери людини. Наразі доведено, що тривожність не проходить безслідно, вона негативно впливає не тільки на емоційну складову людини зараз, а й надалі порушує функціональні можливості всього організму, призводячи до постійної втоми, зниження самооцінки, м’язового напруження, безсоння, розладів шлунково-кишкового тракту, відсутності продуктивності пам’яті тощо. Також може призвести до руйнації або деструкції стабільного розвитку особистості.
В наш час, кількість тривожних людей, або тих, хто страждав так званою «хронічною тривогою», яка перейшла в патопсихологічний розлад значно побільшало. Питання тривожності наразі стоїть дуже гостро, не дарма це явище називають «життєвим переживанням сучасності».
Зважаючи на велику кількість досліджень з цієї теми, можна припустити, що предмет, який мається на увазі під цим терміном є загальноприйнятим та чітко окресленим, але це не так. В різних науках, зокрема нас цікавить психологія, ми стикаємося з великою кількістю різних визначень, які по своєму визначають тривожність як психічне явище. Існування багатьох значень цього терміну пов’язано переважно з використанням його в різних науках та навіть у різних значеннях, які обмежені однією галуззю.
Дослідження та означення теми тривожності як психологічного явища здійснили багато науковців, насамперед в радянській психології це: О. І. Захаров, Є. П. Ільїн, Л. М. Костіна, Б. І. Кочубей, О. В. Новікова, Д. О. Леонтьєв, А. М. Прихожан, О. О. Халік та інші, в зарубіжній психології можна означити: Е. Еріксон, Р. Мей, К. Роджерс, Г. Салліван, З. Фрейд, К. Хорні та багато інших.
Актуальність обраної проблеми спонукала мене до вибору теми курсової роботи: «Тривожність як психологічне явище, методи її вивчення».
Мета: теоретико-експериментальний аналіз тривожності як психологічного явища та методів її вивчення.
Відповідно до мети вирішувалися такі завдання:
1. Проаналізувати літературу присвячену феномену тривожності.
2. Здійснити аналіз методів вивчення тривожності.
3. Дослідити тривожність як психологічне явище.
4. Проаналізувати результати дослідження та надати рекомендації щодо урегулювання її рівня.
Об’єкт дослідження: тривожність як психологічний феномен.
Предмет дослідження: дослідження тривожності як психологічного феномена та методів її вивчення.
Гіпотеза: переважна кількість студентів з респондентів, за нашою гіпотезою, буде мати високий рівень реактивної та середній рівень особистісної тривожності через період, у який буде проведено дослідження, а це – повномасштабне вторгнення та наближення сесії; звертаючись до другої методики, ми припускаємо, що рівні тривожності та фрустрації можуть бути завищеними, через дію стресогенних факторів.
Методи дослідження: в роботі використано комплекс теоретичних (вивчення й аналіз наукової літератури; узагальнення, порівняння та абстрагування даних з різних джерел), емпіричних (тестування з метою визначення рівня ситуативної тривожності та оцінки неадаптивних станів і властивостей особистості) та статистичних методів дослідження (обрахування показників за ключем методик та середніх показників по вибірковій сукупності респондентів, кореляційний аналіз).
Методики дослідження: були використані такі методики: Тест «Самооцінка психічних станів» (Г. Айзенк), який дозволяє оцінити деякі неадаптивні стани (тривога, фрустрація, агресія) і властивості особистості (тривожність, фрустрованість, ригідність та агресивність); «Шкала оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності» (Ч. Д. Спілберг – Ю. Л. Ханін), що використовується для визначення рівня ситуативної тривожності.
Практична цінність роботи: лежить у вивченні проблеми тривожності як психологічного явища задля розвитку практичних та теоретичних методів роботи з підвищеною тривожністю та покращення стану людей загалом.
Структура та обсяг роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, що містить 23 найменування. Загальний обсяг роботи становить 36 сторінок, з яких 27 сторінок основного тексту.
Магістр