Зразок роботи
Актуальність дослідження. Традиційно у юридичній науці правомірна та неправомірна поведінка розглядаються як дві щодо самостійні, відокремлені категорії. Однак такий односторонній підхід не відповідає сучасним запитів загальнотеоретичної науки та вимагає перегляду. Це обумовлено тим, що правомірна та неправомірна поведінка є взаємовиключними сторонами одного явища - поведінки людини. Тому правомірну та неправомірну поведінку слід вивчати у тісному взаємозв'язку між собою саме як парні юридичні категорії відповідно до детермінуючими його соціальними умовами.
Загальнотеоретичне дослідження названих форм поведінки диктується і необхідністю підвищення ефективності права як соціального регулятора, оскільки неможливо розкрити сутність правомірної поведінки, виробити механізм його формування без з'ясування змісту антиподу – неправомірної поведінки, і навпаки.
Проблема неправомірної поведінки в сучасному суспільстві стає предметом все більшого зацікавлення як з боку науковців, так і з боку громадськості. Поняття неправомірної поведінки охоплює широкий спектр негативних дій та вчинків, які суперечать законам, нормам і моральним принципам, прийнятим у суспільстві.
Зростання неправомірної поведінки може погрожувати соціальній безпеці, порушуючи закон і порядок, а також загрожуючи безпеці громадян та суспільства в цілому. Неправомірна поведінка підірвує авторитет правової системи та порядку, що може призвести до загрози стабільності і розвитку суспільства.
Поява неправомірної поведінки може негативно вплинути на міжособистісні відносини, викликаючи конфлікти, недовіру та відчуття несправедливості серед членів суспільства. Розуміння різноманітних видів неправомірної поведінки допомагає у встановленні етичних норм і цінностей в суспільстві, сприяючи формуванню відповідальної та морально свідомої поведінки серед громадян.
Отже, дослідження неправомірної поведінки є важливим для розвитку сучасного суспільства, забезпечення його стабільності, безпеки та ефективного функціонування.
Мета дослідження полягає у глибокому аналізі та розумінні явища неправомірної поведінки в сучасному суспільстві
Предметом дослідження є явище неправомірної поведінки в усій його різноманітності та проявах..
Об'єктом дослідження є суспільство в цілому, його інституції, соціальні групи та індивідуальні особистості, які можуть бути втягнуті в процес неправомірної поведінки.
Завдання дослідження включають:
1. Аналіз різноманітних форм і проявів неправомірної поведінки.
2. Вивчення причин і факторів, які сприяють виникненню неправомірної поведінки.
3. Виявлення соціальних, економічних та культурних чинників, що впливають на поширення неправомірної поведінки.
4. Дослідження можливих наслідків та шляхів мінімізації негативних наслідків неправомірної поведінки для суспільства.
Серед існуючих досліджень у галузі правомірної поведінки варто відзначити праці таких авторів, як В.Н. Кудрявцев, В.В. Лазарєв, Н.С. Кузнєцова, І.С. Самощенко, В.В. Оксамитний, А.С. Пиголкін, В.М. Сирих та інші. Окремо слід зазначити монографію В.М. Сириха "Соціологія права", дисертаційні дослідження Є.Л. Ковалової, Т.І. Тюніна, А.А. Штанько, А.А. Малиновського, а також статті Н.А. Пьянова "Правомірна поведінка: поняття та види", А.І. Бобілова "Правомірна поведінка і її види", В.І. Івакіна "Правопорушення як вид правомірної поведінки".
За Т. І. Тарахоничем, усі існуючі підходи в юридичній літературі до співвідношення правового регулювання та правового впливу можна узагальнити в два напрями. Перший напрям визнає, що категорії "правове регулювання" і "правовий вплив" не можна тотожнювати (згідно з С. С. Алексєєвим, В. И. Гойманом, В. П. Казимирчуком, В. В. Лазарєвим, М. І. Матузовим, М. Ф. Орзіхом, К. Ю. Толстим); другий напрям твердить, що ці категорії можна тотожнювати, підкреслюючи, що правове регулювання у конкретному випадку базується на інформаційно-психологічних, виховних, соціальних аспектах (згідно з С. А. Голунським, Е. А. Лукашовою, А. С. Піголкиним, Л. С. Явичем)[25, с. 13]. За В. М. Косовичем, правовий вплив і правове регулювання спрямовані на забезпечення системи суспільних цінностей. Вони розглядаються як загальне і конкретне, взаємопов'язане і взаємозумовлене явища [16, с. 25].
Методи дослідження: аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, загальнонаукові та спеціальні методи.
Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків та списку використаних джерел.