0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Психодіагностика особистості та особистісних рис за тестом-опитувальником 16 PF P. Кеттелла (ID:1063936)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Психологія
Сторінок: 35
Рік виконання: 2024
Вартість: 900
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ОСОБИСТОСТІ В ПСИХОЛОГІЇ 1.1. Підходи до визначення структури особистості в роботах зарубіжних та вітчизняних психологів 1.2. Основні теорії особистості та особистісних рис в науковій літературі 1.3. Факторна теорія особистості P. Кеттелла Висновки до першого розділу РОЗДІЛ 2 ПСИХОДІАГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕСТУ-ОПИТУВАЛЬНИКУ 16 PF P. КЕТТЕЛЛА 2.1. Організація дослідження, обґрунтування психодіагностичного інструментарію 2.2. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів діагностики Висновки до другого розділу ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1.1. Підходи до визначення структури особистості в роботах зарубіжних та вітчизняних психологів Особистість, як предмет вивчення, приваблює багато наукових дисциплін, що аналізують різні аспекти людського буття. У філософії особистість розглядається через призму всіх соціальних зв'язків. Проблематика особистості у філософії полягає в аналізі її ролі та місця в суспільстві. В соціології особистість виступає як стабільна система соціально значущих характеристик, які визначають індивіда як продукт соціального розвитку і які обгрунтовують його включення в соціальні взаємодії через активність і комунікацію. В загальній психології особистість розглядається як інтегративне ядро, що об'єднує різноманітні психічні процеси індивіда, надаючи його діям послідовність і стабільність. Диференціальна психологія акцентує увагу на вивченні індивідуальних психологічних особливостей та відмінностей між людьми. Соціальна психологія зосереджена на дослідженні соціального статусу та ролей особистості в різних групах, її самоперцепції у цьому контексті, настановах, міжособистісних зв'язках та взаємодіях у спільній діяльності [19, с. 44] Концепція особистості є однією з найбільш дискусійних і складних для точного означення у сфері сучасної психології. Досі не існує єдиного, універсально прийнятого визначення особистості. Різні психологи надають різні визначення особистості, що підкреслює складність цього феномену. Як приклад можна згадати визначення, дане І. Кантом: «Особистість означає людського індивіда як члена суспільства, підсумовуючи інтегровані в ньому соціально значущі характеристики» [16, с. 21]. Особистість можна визначити як індивіда, який формує своє ставлення до світу, включно з роботою, суспільним устроєм, соціальними рухами, колективними завданнями та долею інших людей, за К. Юнгом [20, с. 15-17]. Особистість, за Г. Олпортом, означає вплив індивіда на суспільство, звички або дії, які успішно впливають на інших людей, реакції інших на індивідуума як на стимул, а також те, що інші думають про вас [25, с. 39-43] К. Роджерс вказує, що особистість означає такий рівень розвитку індивіда, який дозволяє йому здійснювати контроль над подіями свого життя та самим собою [37, с. 18-23]. В. Джемс вважає, що особистість – це людина як носій свідомості [4, с. 39]. В Українській малій енциклопедії за редакторством Є. Онацького, зазначається, що особистість можна вважати відображенням соціальної сутності людини, яке проявляється у її індивідуальності та ролі як учасника соціокультурного життя. Це відображення виражається через участь у соціальних взаємодіях, комунікації та конкретної діяльності, особистість формується як соціально обумовлена система психічних характеристик, що визначаються через залучення особи до специфічних суспільних, культурних та історичних взаємодій [15, с. 1252-1253].