Психодіагностика особистості та особистісних рис за тестом-опитувальником 16 PF P. Кеттелла (ID:1063936)

1.1. Підходи до визначення структури особистості в роботах зарубіжних та вітчизняних психологів Особистість, як предмет вивчення, приваблює багато наукових дисциплін, що аналізують різні аспекти людського буття. У філософії особистість розглядається через призму всіх соціальних зв'язків. Проблематика особистості у філософії полягає в аналізі її ролі та місця в суспільстві. В соціології особистість виступає як стабільна система соціально значущих характеристик, які визначають індивіда як продукт соціального розвитку і які обгрунтовують його включення в соціальні взаємодії через активність і комунікацію. В загальній психології особистість розглядається як інтегративне ядро, що об'єднує різноманітні психічні процеси індивіда, надаючи його діям послідовність і стабільність. Диференціальна психологія акцентує увагу на вивченні індивідуальних психологічних особливостей та відмінностей між людьми. Соціальна психологія зосереджена на дослідженні соціального статусу та ролей особистості в різних групах, її самоперцепції у цьому контексті, настановах, міжособистісних зв'язках та взаємодіях у спільній діяльності [19, с. 44] Концепція особистості є однією з найбільш дискусійних і складних для точного означення у сфері сучасної психології. Досі не існує єдиного, універсально прийнятого визначення особистості. Різні психологи надають різні визначення особистості, що підкреслює складність цього феномену. Як приклад можна згадати визначення, дане І. Кантом: «Особистість означає людського індивіда як члена суспільства, підсумовуючи інтегровані в ньому соціально значущі характеристики» [16, с. 21]. Особистість можна визначити як індивіда, який формує своє ставлення до світу, включно з роботою, суспільним устроєм, соціальними рухами, колективними завданнями та долею інших людей, за К. Юнгом [20, с. 15-17]. Особистість, за Г. Олпортом, означає вплив індивіда на суспільство, звички або дії, які успішно впливають на інших людей, реакції інших на індивідуума як на стимул, а також те, що інші думають про вас [25, с. 39-43] К. Роджерс вказує, що особистість означає такий рівень розвитку індивіда, який дозволяє йому здійснювати контроль над подіями свого життя та самим собою [37, с. 18-23]. В. Джемс вважає, що особистість – це людина як носій свідомості [4, с. 39]. В Українській малій енциклопедії за редакторством Є. Онацького, зазначається, що особистість можна вважати відображенням соціальної сутності людини, яке проявляється у її індивідуальності та ролі як учасника соціокультурного життя. Це відображення виражається через участь у соціальних взаємодіях, комунікації та конкретної діяльності, особистість формується як соціально обумовлена система психічних характеристик, що визначаються через залучення особи до специфічних суспільних, культурних та історичних взаємодій [15, с. 1252-1253].