Античні філософи про душу 3 (ID:1133312)

Вступ Перші філософи стародавньої Греції визначили фундамен¬тальну філософську проблему виникнення порядку, Логосу із Хаосу. Існування Логосу поряд із Хаосом суперечить визначен¬ням цих термінів. Вирішення даної суперечності було здійснене Гераклітом завдяки створенню першого вчення про розвиток, зміни в світі шляхом боротьби протилежностей. Виникла в YI ст. до н.е. в м.Мiлетi, була одним з осередків іонійської філософської традиції. Основними представ¬никами були Фалес (625-547 рр. до н.е.), Анаксiмандр (610-546 рр. до н.е.), Анаксiмен (588-525 рр. до н.е.). Вчення мiлетцiв про природний початок світу протистав¬ляється міфологічним уявленням про створення світу богами із хаосу. Міфи про богів мiлетцi вважають зайвим припущенням про сторонні сили, які світові не потрібні для його виник¬нення та існування. Мiфологiчно-теогонiчне тлумачення світу у мiлетцiв замінюється Логосом (у значенні ‘‘слово’‘‘‘,’‘смисл’‘, ‘‘судження’‘, ‘‘задум’‘, ‘‘порядок’‘, ‘‘гармонiя’‘, ‘‘закон’‘). Даний термін мiлетцями ще не використовувався, їхнє вчення фактич¬но вiдповiдає головним визначенням поняття ‘‘Логос’‘. Вперше цей термін ввів послідовник мiлетської філософії Геракліт, маючи на увазі космічний порядок, який забезпечується неза¬лежним від людей i богів законом буття. В спробах визначити першопочаток ці філософи повністю ще не відмежувалися від міфологічної традиції використовувати чуттєво-наочнi образи, тому ззовні їх тексти нагадують міф, а не аналітичну систему понять. Уподоблення першопочатку особливій природній стихії, що доступна чуттєвому сприйняттю (це: вода - Фалес, повітря - Анаксiмен, вогонь - Геракліт) продовжує традиції саме мiфологiчного опису. Проте вже у Анаксiмандра поняття про ‘‘апейрон’‘, який не дається безпосередньо чуттям, а може бути осягнутий лише розумом, являє собою крок до суто поняттєвого відображення світу. Апейрон, однак, ще не уявляється як по-няття взагалі, він визначається як найменша частинка, першо¬речовина, яка з причин мікроскопічності своїх розмірів не може бути відчутною. Визначальна тенденція цієї школи - намагання знайти не¬видиму простим оком єдність у видимій багатоманітності ре¬чей. Ця єдність може бути опанована тільки розумом. Причому вона розглядається як завжди існуюча в безмежному Космосі. Першопочаток породжує всю багатоманітність речей, обіймає все існуюче, оформлюючи його в упорядкований Космос, i керує рухом та розвитком Космосу.