0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Психологічні особливості спілкування дошкільника з дорослими (ID:1133645)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Психологія
Сторінок: 38
Рік виконання: 2019
Вартість: 140
Купити цю роботу
Зміст
Зміст Вступ…………………………………………………………………………..3 Розділ 1. Спілкування дошкільника і спільна діяльність 1.1. Діалог з дорослими……………………………………………..5 1.2. Форми спілкування у дошкільному віці…………………….12 1.3 Особливості спілкування дошкільників з дорослими та дітьми………………………………………………15 Розділ 2 Експериментальне дослідження рівня розвитку мовлення 2.1 Результати дослідження мовлення середніх дошкільників ………………………………………………23 2.2 Результати дослідження рівня відтворення дошкільниками заданого тексту………………………28 Висновки……………………………………………………………………35 Список використаних джерел………………………………………………38
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність дослідження. У дітей дошкільного віку, в порівнянні з дітьми раннього віку, розширюється коло спілкування, що вимагає від дитини повноцінного оволодіння засобами спілкування. Провідна діяльність дитини, яка постійно ускладнюється, висуває високі вимоги до мовлення. Стають змістовними діалоги, які включають вказівки, оцінки, узгодження ігрових дій. Дитина вчиться ставити запитання на абстрактні теми. Значно збільшується словниковий запас, засвоюються правильні граматичні конструкції. У рольовій грі з’являються нові форми мовлення: мовлення, пов’язане з інструктажем учасників гри, і мовлення, яке повідомляє дорослому про враження, отримані поза контактом з ним. Нові форми мовлення викликають до життя монологічне контекстне мовлення, тобто зв’язне висловлювання, поєднане однією складною думкою й побудоване з урахуванням цієї думки. [25, с. 29] Принципи періодизації мовлення дитини співвідносяться з принципами періодизації загального психічного розвитку. Л.С. Виготським була висловлена думка про функціональну різноманітність мовлення. Мовлення дитини багатофункціональне. Кожній функції відповідають певні мовленнєві засоби: функціональна зміна мовлення обов’язково приводить до зміни його структури, тобто його форми. Розвиток мовлення відбувається за принципом диференціації функцій. Стосовно даного періоду спостерігаємо кілька бачень даного питання. Так, О.І. Нещерет виділяє дошкільний вік, до якого відносяться діти з 4 до 6/7 років. Інший варіант цієї проблеми у Т.Д. Кричковської: дошкільний вік – 3-6/7 років. Сучасне формування правильної вимови має важливе значення для загальної культури мови і, відповідно, для нормального мовленнєвого спілкування з однолітками та дорослими, для успішного оволодіння грамотою, а при вступі до школи – для засвоєння шкільної програми. Артикуляційний бік мовлення формується саме в дошкільному дитинстві. На заняттях і в повсякденному спілкуванні вихователь тренує в дітей чітку вимову слів, и правильному використанні інтонаційних засобів виразності, вчить їх говорити достатньо голосно, не поспішаючи, розвиває фонематичний і мовленнєвий слух. Однак потрібно пам’ятати про те, що дитина багато часу знаходиться за межами дитячого садка: в колі сім’ї, з однолітками і т.п. У спілкуванні з оточуючими збагачується його словник. Дитина вчиться правильно вимовляти звуки, будувати фрази, викладати свою думку з того чи іншого питання. [14, с. 1] Мета курсової роботи виявити особливості спілкування дошкільників. Об’єктом роботи виступають дошкільники середньої групи. Предметом роботи: виступає спілкування дошкільників з дорослими. Завдання роботи: 1. Проаналізувати наукову літературу. 2. Дослідити особливості спілкування дітей середнього дошкільного віку з батьками. Гіпотеза дослідження: особливості спілкування між дитиною і сімєю залежить не лише від виховання в ДНЗ, а й в сімї. Дослідження проводилося на базі ДНЗ 115 м. Миколаєва. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків і списку джерел.