Дослідження особливостей психологічного захисту особистості в стресових ситуаціях (ID:1225179)
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП 9
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ ОСОБИСТОСТІ 15
1.1. Поняття психологічного захисту: сутність, структура та функції 15
1.2. Психологічний захист у контексті стресових ситуацій: сучасні наукові підходи 23
1.3. Вплив стресових ситуацій на особистість: теоретичні моделі та дослідження 33
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 38
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ СТРЕСУ 39
2.1. Організація та методологія дослідження (на базі ГО «Центр соціально-психологічного супроводження «Добробут») 39
2.2. Методики та інструменти дослідження психологічного захисту 42
2.3. Аналіз отриманих результатів дослідження 47
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 55
РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРАКТИЧНІ РОЗРОБКИ ДЛЯ РОБОТИ З ПСИХОЛОГІЧНИМИ ЗАХИСТАМИ В СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ 56
3.1. Розробка програми психологічної підтримки для осіб у стресових ситуаціях 56
3.2. Практичні рекомендації для психологів та соціальних працівників щодо взаємодії з клієнтами у стресових ситуаціях 73
3.3. Програма психологічної підтримки для соціально вразливих груп населення на базі ГО «ДОБРОБУТ» 78
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 82
ВИСНОВКИ 83
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 86
ДОДАТКИ 94
+реферат та анотація до роботи
**************************************************************************************
Мої контакти: Viber +380981134780 або електронна пошта pavel_ignatenko1908@ukr.net
Пишіть, тему та вид роботи, оперативно домовимось.
Робота з унікальністю 80+ %
Зразок роботи
Актуальність теми дослідження особливостей психологічного захисту особистості в стресових ситуаціях набула особливого значення в умовах сучасних соціальних викликів, зокрема в Україні, де тривала соціальна ізоляція та військовий стан вплинули на психоемоційний стан населення. Період з 2020 по 2023 рік ознаменувався серйозними суспільно-психологічними змінами, викликаними пандемією COVID-19, а згодом і повномасштабним вторгненням російської федерації у лютому 2022 року. Ці фактори стали каталізаторами хронічного стресу та загострення психологічних проблем у різних категорій населення.
Соціальна ізоляція, що спочатку виникла як захід боротьби з пандемією, набула затяжного характеру через заходи безпеки, спричинені воєнними діями. Це явище вплинуло на процеси самоідентифікації та адаптації особистості, а також стало потужним стресогенним фактором, який потребує уваги з боку науковців та практиків. Особливої ваги набувають дослідження механізмів психологічного захисту, які забезпечують стабільність особистості в умовах змін, криз та невизначеності.
Об’єкт дослідження – копінг стратегії.
Предмет дослідження – особливості копінг стратегії в умовах стресових ситуацій.
Гіпотеза дослідження. У дослідженні було висунуто припущення про існування таких закономірностей:
Емоційний тип психологічного захисту пов'язаний із високим рівнем стресу, тоді як інтелектуальний тип проявляє вищу адаптивність у стресових ситуаціях.
Уникаючий тип захисту характеризується низькою ефективністю копінг-стратегій, що вказує на необхідність його корекції в рамках психологічної допомоги.
Метою дослідження є виявлення особливостей психологічного захисту особистості у стресових ситуаціях та розробка рекомендацій для вдосконалення адаптивних механізмів.
Завдання дослідження:
1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначити теоретичні основи психологічного захисту особистості, його типи, функції та зв’язок зі стресовими ситуаціями.
2. Розробити та застосувати комплекс психодіагностичних методик для емпіричного дослідження особливостей прояву психологічного захисту особистості в умовах стресу.
3. Проаналізувати результати емпіричного дослідження та на їх основі розробити методичні рекомендації для психологів і соціальних працівників щодо підвищення адаптивних можливостей клієнтів у стресових ситуаціях.
Методи дослідження. Теоретичні методи: аналіз і систематизація літературних джерел; емпіричні методи: Шкала самооцінки рівня стресу Вассермана, Опитувальник Лазаруса для визначення копінг-стратегій Шкала особистісного захисту Plutchik-Kellerman-Konoplev (LSC); методи обробки даних: кореляційний і регресійний аналіз для встановлення взаємозв’язків між змінними.
Коротка характеристика групи (вибірки) досліджуваних. Дослідження проводилося серед 30 осіб, які є клієнтами ГО «Центр соціально-психологічного супроводження «Добробут». Віковий діапазон респондентів становить 18–45 років. У вибірці переважали жінки (60%), чоловіки складали 40%. Респонденти належали до різних соціальних груп, зокрема студентів, молодих спеціалістів та працівників з різним стажем.
Для дослідження було обрано осіб, які звернулися за психологічною допомогою у зв’язку з високим рівнем стресу або складнощами адаптації до життєвих ситуацій. Ця вибірка забезпечила можливість глибокого аналізу особливостей психологічного захисту та копінг-стратегій в умовах стресу.
Інформаційна база дослідження включає:
1. Нормативно-правові акти: Закон України «Про охорону здоров’я». Закон України «Про соціальну підтримку населення».
2. Наукові публікації: Монографії та статті з психології стресу та психологічного захисту. Наукові праці, присвячені копінг-стратегіям та їх впливу на психічне здоров’я.
3. Аналітичні матеріали: Результати попередніх досліджень у галузі адаптації до стресу. Дані ГО «Добробут» про роботу з клієнтами.
4. Методичні матеріали: Шкала самооцінки рівня стресу Вассермана. Опитувальник Лазаруса. Шкала особистісного захисту Plutchik-Kellerman-Konoplev (LSC).
Наукова новизна одержаних результатів:
1. Уперше було проведено комплексне дослідження особливостей психологічного захисту у стресових ситуаціях серед клієнтів ГО «Добробут», що включає аналіз типів психологічного захисту (інтелектуальний, емоційний, уникаючий), рівня стресу та домінуючих копінг-стратегій.
2. Розроблено методичні рекомендації для підвищення адаптивних можливостей клієнтів через корекцію копінг-стратегій та вдосконалення психологічного захисту.
3. Удосконалено методику аналізу психологічного захисту через поєднання кількісного аналізу (за шкалами Вассермана, Лазаруса та LSC) та якісного підходу до інтерпретації результатів.
Практичне значення одержаних результатів:
1. Результати дослідження було використано для розробки індивідуальних рекомендацій клієнтам ГО «Добробут», що спрямовані на підвищення їхньої психологічної стійкості та ефективного подолання стресу.
2. Рекомендації щодо корекції копінг-стратегій та розвитку адаптивних механізмів передано практичним психологам організації для використання у консультуванні.
3. Запропоновано впровадження психокорекційного тренінгу «Механізми психологічного захисту у стресових ситуаціях», що було апробовано під час роботи з групою клієнтів.
4. Отримані дані можуть бути використані для розробки навчальних програм та тренінгів з психології стресу для студентів та фахівців у галузі психології.
Практичні напрацювання та методичні матеріали мають високий рівень готовності до впровадження у широку психологічну практику, а також можуть бути адаптовані для інших організацій, що надають психологічну допомогу.
Апробація результатів дослідження. LIX Всеукраїнська науково-практична конференція здобувачів вищої освіти «Освіта та технології для розвитку суспільства».
Структура й обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (74 найменувань, з них – 17 іноземною мовою), 5 додатків. Загальний обсяг роботи – 124 сторінок, з них основного тексту – 77 сторінкок. Робота містить 9 таблиць, 7 рисунків.
Інші роботи з даної категорії: