ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІЙНОГО ДОГЛЯДУ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ПСИХОТЕРАПІЇ (ID:1236985)

Постановка проблеми. Тривалий період часу Україна належить до держав із невпинно старіючим населенням. Події останніх років: пандемія COVID-19, повномасштабне вторгнення росії ще більше поглибили існуючу проблему. Старіння українських громадян є головним суспільним викликом в демографічній, соціальній та економічній безпеці країни. Війна зумовила різке зростання рівня соціальної вразливості, погіршення психічного здоров’я, а люди похилого віку вирізняються особливою психологічною чутливістю. Для них дуже важлива підтримка належного рівня якості життя, потреба в догляді, а також для цієї категорії людей необхідна доступність ліків та медичної допомоги, функціонування закладів охорони здоров’я та організація інституційного комплексного догляду з психологічним супроводом. На початку 2022 року в Україні частка людей похилого віку становила 24,8%. Старіння відбувається швидкими темпами і має регіональні відмінності: найбільше літніх людей в східних, північно-східних та центральних регіонах. Після повномасштабного вторгнення моніторинг вікового складу населення є приблизним, але фіксація великої частки міграції людей молодого віку із зони бойових дій, дозволяє припустити, що ці регіони залишаються найбільш демографічно старими [18]. Враховуючи зазначені аспекти питання психічного здоров’я людей похилого віку є досить актуальним. У будинках-інтернатах для громадян похилого віку перебувають літні люди, котрі з різних причин втратили повністю або часткового автономію та пережили порушення соціальних зв’язків і потребують мультидисциплінарного, комплексного догляду. Тому проблема збереження психічного здоров’я літніх людей є важливим напрямом наукових досліджень різних галузей знань. Інституційний догляд має певні особливості, що обумовлені комплексністю та систематичністю роботи фахівців медичної, соціальної, психологічної, а їх взаємодія є предметом численних наукових досліджень. Тому питання визначення сучасного стану інституційного догляду, збереження психічного здоров’я і окреслення основних шляхів інтеграції психотерапії в умовах міждисциплінарного підходу є досить актуальним. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти психічного здоров’я літніх людей висвітлено в наукових працях Вдовіченко О., Лазоренко Т., Головська І. [4]. Осмислення особливостей поведінки та проявів різних видів психосоматичного стану осіб похилого віку відображено в наукових розвідках Каркач А., Кравченко О., Семигіної Т. [11], Коваленко О., Лук’янової Л., Помиткіна Е., Московець Л. [14], Хараджи М, Кир’ян М. [20]. Психотерапію як ефективний шлях подолання психічних порушень, збереження та відновлення психічного здоров’я розглянуто в наукових дослідженнях Будник Д. [3], Демиденко Т., Коломієць О. [6], Децюк Т., Шестаковська Т., Галкіна К. [7], Калугін І., Хаустова О., Осуховська О. [10], Коваленко О. [13], Чиханцова О. [21] та інших. Мета статті – проаналізувати сучасні підходи та перспективи підтримки психічного здоров’я в умовах інституційного догляду літніх людей, на основі інтеграції психотерапії. Виклад основного матеріалу. Розрізняють такі види старіння: продуктивне – базується на збереженні активності літніх людей в економічному напрямі, волонтерській роботі та в сім’ї; успішне старіння – збереження фізичного здоров’я, зниження ризику захворювань та вікових патологій, підвищення когнітивних здібностей та фізичної функціональності, активна включеність у соціальне життя; здорове старіння спрямоване на підтримку фізичного, соціального та психологічного благополуччя [2, с. 33].