Зразок роботи
Для участі у дослідженні було залучено 36 підлітків, які добровільно погодилися взяти участь у психологічній діагностиці за умови дотримання принципів конфіденційності, анонімності та етичності. Дослідження відбувалося за письмової згоди батьків та адміністрації навчального закладу, що дозволило забезпечити безпечні умови для збору даних. Участь була рівномірною з точки зору статі, що дало можливість уникнути гендерного перекосу при інтерпретації результатів. В процесі формування вибірки було важливо врахувати рівень активності підлітків у соціальних мережах, тому попередньо проводилося коротке опитування, яке виявило, що всі учасники є користувачами TikTok, Instagram та YouTube, а більше половини мають досвід регулярного спілкування в приватних чатах і групах у месенджерах.
Експериментальна робота проводилася у кілька етапів, кожен з яких мав чіткі організаційні та методологічні завдання. На першому етапі відбувався підготовчий і організаційний процес, що передбачав детальне пояснення учасникам правил проходження методик, створення індивідуальних умов для заповнення анкет і тестів, а також надання чітких інструкцій щодо заповнення форм. Це було необхідно для того, щоб уникнути випадкових помилок та забезпечити достовірність і валідність отриманих даних. Особлива увага приділялася психологічному комфорту підлітків: їм пояснювали, що їхні відповіді не оцінюються як правильні або неправильні, а слугують виключно для наукового дослідження, що сприяло зменшенню тривожності та підвищенню щирості відповідей.
На другому етапі експерименту застосовувалися стандартизовані методики, адаптовані до вікових особливостей підлітків. Перша методика, розроблена Дембо—Рубінштейном, дозволяла оцінити загальний рівень самосприйняття учнів, а також визначити співвідношення між реальним і ідеальним «Я», що давало змогу виявити дисонанси у самооцінці та визначити напрямки психологічної підтримки. Друга методика була спрямована на оцінку залежності самооцінки від схвалення ровесників і дозволяла виявити, наскільки підлітки орієнтуються на думку соціального оточення при формуванні власного ставлення до себе. Третя методика, розроблена Кімберлі Янг, використовувалася для визначення рівня інтернет-залежності, що дало можливість оцінити, наскільки активність у соціальних мережах впливає на емоційний стан та самооцінку учасників. Використання всіх цих методик дозволило поєднати кількісні та якісні показники для всебічного аналізу впливу цифрового середовища на психологічний стан підлітків.
Процес тестування проходив у спеціально підготовленій класній кімнаті. Кожен учасник отримував індивідуальні анкети та мав можливість заповнювати їх у спокійному темпі. Дослідник безпосередньо спостерігав за поведінкою підлітків під час заповнення методик, фіксуючи прояви емоційної тривожності, нерішучості, підвищеного інтересу до результатів чи інші поведінкові реакції. У разі виникнення незрозумілих питань дослідник надавав уточнення, не втручаючись у зміст відповідей, що дозволяло зберегти об’єктивність даних і забезпечити психологічний комфорт респондентів.
На третьому етапі здійснювався збір, систематизація та аналіз отриманих даних. Для цього була сформована зведена таблиця, де фіксувалися індивідуальні бали за кожною методикою. Дані оброблялися статистично: визначалися середні показники по групі, встановлювалися співвідношення між рівнем самооцінки та інтернет-залежністю, а також виділялися типові тенденції для учасників із високим, середнім та низьким рівнем цифрової активності. Додатково враховувалися поведінкові реакції учасників, що дозволяло оцінити емоційний компонент та рівень адаптації підлітків до онлайн-середовища, а також визначити потенційні психологічні ризики.
