Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Повномасштабна війна в Україні спричинила глибокі соціально–психологічні зміни в житті тисяч родин, особливо тих, чиї близькі беруть участь у бойових діях. Дружини військовослужбовців перебувають у стані тривалого стресу, емоційної напруги, страху, невизначеності та психологічного виснаження. Вони вимушені поєднувати щоденні побутові обов’язки з переживанням за життя партнера, зберігати сім’ю, підтримувати дітей і водночас долати власні психотравматичні наслідки війни. Такий стан хронічної напруги призводить до зниження особистісних ресурсів, порушення емоційної рівноваги та погіршення якості життя.
Питання ментального здоров’я досліджували ряд вітчизняних дослідників (Є. Близнюк [3]; О. Борисова [4]; Ю. Бриндіков [7]; О. Брюховецька [8]; О. Буковська [9]; М. Варій [10]; О. Вознесенська [13]; О. Джавадян [17]; Н. Журавльова [18]; С. Зайцев [19]; Л. Інжиєвська [20]; Л. Карамушка [24]; Т. Костєва [25]; С. Лебедєва [26]; Д. Міллер [27]; Л. Найдьонова [28]; С. Сахно [34]; D Edwards [42]; J. Rubin [51]). У своїх працях вони наголошували на тому, що психологічний стан населення значно постраждав внаслідок військових дій, відповідно важливим є розроблення ефективного механізму допомоги людям, чий душевний стан постраждав через російську агресію.
У цих умовах пошук ефективних, м’яких і безпечних засобів психологічного відновлення дружин військовослужбовців стає важливою науковою та практичною проблемою сучасної психології. Питання впливу та застосування арт–терапії досліджували такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як О. Біда [2]; О. Василевська [11]; В. Віткалова [12]; І. Головатюк [15]; Н. Калька [22, 23]; З. Ковальчук [22]; Н. Лєсніченко [29]; В. Найчук [29]; Л. Подкоритова [32]; О. Сорока [35]; Л. Фірсова [38]; F. Kaplan [47]; C. Malchiodi [49].
Науковці виокремлюють арт–терапію, як один із найгуманніших напрямів психокорекційної роботи, має потужний потенціал для зниження рівня стресу, опрацювання емоцій, підвищення внутрішньої стійкості та формування ресурсних станів. Вона дозволяє жінкам виражати і трансформувати переживання, відновлювати відчуття контролю над життям і активізувати власні психологічні ресурси.
Попри значний науковий інтерес до проблеми стресостійкості та психічного здоров’я у кризових умовах, вплив арт–терапевтичних технік саме на психологічне відновлення дружин військовослужбовців залишається недостатньо вивченим. Це створює потребу у поглибленому дослідженні, що дозволить краще зрозуміти специфіку переживань цієї групи, визначити ефективність окремих арт–терапевтичних методів та обґрунтувати можливість їх системного застосування у практиці психологічної допомоги.
Отже, дослідження впливу арт–терапії на психологічне відновлення дружин військовослужбовців є не лише науково обґрунтованим, а й соціально необхідним та надзвичайно своєчасним.
Об’єкт дослідження – психологічне відновлення дружин військовослужбовців.
Предмет дослідження – вплив арт–терапії на процес психологічного відновлення дружин військовослужбовців.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити вплив арт–терапії на психологічне відновлення дружин військовослужбовців, а також розробити й апробувати тренінгову програму психологічного відновлення.
Завдання дослідження:
1) Проаналізувати теоретичні підходи до розуміння змісту арт–терапії у психологічній науці.
2) Розкрити закономірності психологічного розвитку жінок у контексті переживання стресових ситуацій.
3) Дослідити особливості психологічного відновлення дружин військовослужбовців.
4) Провести емпіричне дослідження впливу арт–терапії на психологічне відновлення дружин військовослужбовців.
5) Розробити, обґрунтувати та апробувати тренінгову програму психологічного відновлення із використанням арт–терапевтичних методик.
Для реалізації поставлених завдань було застосовано такі методи дослідження:
теоретичні: класифікація, аналіз, систематизація, порівняння й узагальнення теоретичних та експериментальних даних з проблеми дослідження.
емпіричні: опитування, анкетування.
У емпіричному досліджені для діагностики наявності та ступеня вираженості депресивних симптомів використовували методику Шкала тривожності Спілбергера–Ханіна (State–Trait Anxiety Inventory, STAI) та методику Шкала депресії Бека (Beck Depression Inventory–II, BDI–II) для диференційованої оцінки тривожності як стану (реактивна тривожність) та як особистісної риси (особистісна тривожність).
Емпірична база дослідження. У дослідженні взяли участь 60 дружин військовослужбовців Збройних Сил України віком від 25 до 45 років.
Теоретичне значення роботи полягає у розширенні наукових уявлень про процеси психологічного відновлення жінок у специфічних умовах воєнного стресу. У роботі обґрунтовано роль арт–терапії як ефективного ресурсоорієнтованого підходу, що сприяє регуляції емоцій, зниженню рівня стресу та відновленню емоційної рівноваги.
Практичне значення роботи. На основі отриманих результатів розроблено та апробовано тренінгову програму, спрямовану на психологічне відновлення дружин військовослужбовців. Така програма може ефективно використовуватися практичними психологами, коучами, консультантами та іншими фахівцями, які працюють у сфері психологічної підтримки сімей військових. Напрацьовані підходи можуть використовуватися у програмах соціальної підтримки та реабілітації, спрямованих на зміцнення емоційного благополуччя жінок і покращення їх здатності адаптуватися до складних життєвих обставин.
Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками до них, загальних висновків, списку використаних джерел (53 найменувань, з них 14 іноземною мовою). Загальний обсяг кваліфікаційної роботи – 149 сторінок, з них основного тексту – 65 сторінок. Робота містить 7 таблиць та 7 гістограм.
Ціна договірна, від 2000 грн (готовий психологічний тренінг «Відновлення внутрішньої сили» із розписаними вправами оплачується окремо (обсяг 60 сторінок)
Оригінальність тексту - 87 %
Звертайтесь за номером +380950232298 Тетяна
