Зразок роботи
Актуальність дослідження обумовлена збільшенням числа тривожних дітей, що відрізняються підвищеним занепокоєнням, невпевненістю, емоційною нестійкістю. Виникнення і закріплення тривожності пов'язані з незадоволенням вікових потреб дитини. Проблема підвищеної тривожності дітей стає особливо актуальною в період вступу й адаптації дитини до школи. У молодших школярів з високою нереалістичною і низькою самооцінкою можуть спостерігатися психічні розлади, які спотворюють процес нормального психічного розвитку. Вони характеризуються підвищеною тривогою, занепокоєнням, невпевненістю, емоційною несталістю, тобто такими емоційними станами як тривога, страхи, фобії, депресії та ін., що потребують психотерапевтичного впливу. Причини формування високого рівня тривожності полягають як у генетичних факторах розвитку психіки дитини, так і в соціальних. Якщо природні фактори формування тривожності важко піддаються корекції, то для корекції соціальних можна створити певні умови, які будуть сприяти подоланню розвитку високого рівня тривожності у молодших школярів. Ефективною є корекційна робота з тривожними дітьми та з їхніми батьками.
Серед людських переживань тривога — явище настільки поширене і має стільки різноманітних особливостей, що дуже важко визначити, з якого періоду розвитку індивіда слід розпочинати аналіз передумов її виникнення .
Тривожність - це властивість особистості приходити в стан підвищеної турботи, випробовувати тривогу в специфічних соціальних ситуаціях. Тривожна дитина відрізняється тим, що у неї дуже часто виникають пов'язані з турботою емоційні переживання: боязнь, побоювання, страхи. Їй здається, що багато що з того, що її оточує, несе в собі загрозу для власного «я».
Тривожність як стан вивчалася багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими. Тривожність як стан і як риса, яка виникає у процесі адаптації до середовища та виконання різних видів діяльності, вивчали Ю.А. Александровський, Ф.Д. Горбов, А.Б. Леонова, Н.Б. Пасинкова, Я. Рейковський, Ю.Л. Ханін, Х. Хекхаузен, Г. Айзенк, Г.Г. Аракелов, А.М.Прихожан, А.І.Захаров, А.В.Петровська, В.В.Петровський.
Проблеми виникають в тому, що дуже часто в учнів спостерігаються стани шкільної тривожності, яка виражається у хвилюванні – підвищеній занепокоєності в навчальних ситуаціях у класі, очікуванні поганого ставлення до себе, негативного оцінювання з боку вчителів та однолітків.
Сильна перевтома, перенавантаження учнів також можуть ставати причиною виникнення тривожності. Поняття «шкільна тривожність» розкриває не лише негативні дії з боку вчителя, школи, а й вплив неправильного виховання в сім’ї, індивідуальні особливості учнів.
Існує ряд проблем, з якими стикаються молодші школярі. Ці проблеми можуть призвести до виникнення такого явища як шкільна тривожність :
· режимні труднощі (вони полягають у відносно низькому рівні довільної регуляції поведінки, організованості) ;
· комунікативні труднощі (частіше за все спостерігаються у дітей, що мають малий досвід спілкування з однолітками);
· проблеми взаємин з вчителем .
На жаль у більшості дітей ці проблеми залишаються невирішеними. Тому, є дуже важливою робота психолога і педагога, яка буде спрямована на вирішення труднощів, які породжують тривожність.
Саме спільна діяльність педагога і психолога забезпечує індивідуальний підхід до дитини на основі розуміння його психологічних особливостей, дозволяє своєчасно виявляти порушення в психічному розвитку і поведінці дитини і надавати йому необхідну психолого-педагогічну допомогу
Таким чином, соціальна значущість проблеми, необхідність подальшого розширення теоретичних і експериментальних досліджень особливостей і факторів виникнення шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку та визначення і узагальнення психолого-педагогічних умов подолання тривожності учнів початкової школи і обумовили вибір теми нашого дослідження “Психологічні особливості прояву тривожності у дітей молодшого шкільного віку та засоби її корекції”.
Об’єкт - тривожність у дітей молодшого шкільного віку.
Предмет – психологічні особливості прояву тривожності у дітей молодшого шкільного віку та засоби їхньої психокорекції.
Мета дослідження: на основі аналізу наукових джерел і результатів емпіричного дослідження виявити і проаналізувати особливості прояву тривожності в молодшому шкільному віці та відповідно розробити програму корекції дитячої тривожності у молодшому шкільному віці.
Відповідно до поставленої мети дослідження були поставлені наступні завдання:
- Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми тривожності у дітей молодшого шкільного віку.
- Емпірично дослідити психологічні особливості прояву тривожності у дітей молодшого шкільного віку та їхній вплив на особистість молодшого школяра.
- Розробити та апробувати програму корекції дитячої тривожності у дітей молодшого шкільного віку.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань система загальнонаукових методів теоретичного та емпіричного дослідження: теоретичні (аналіз наукової психологічної літератури); методи збору даних (опитування, анкетування, аналіз протоколів проведених методик) методика дослідження рівнів тривожності молодших школярів Філіпса, шкала реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера - Ю.Л. Ханіна, тест ДВОР.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що в ньому: отримано емпіричні дані про психологічні особливості тривожності у дітей молодшого шкільного віку;
Практична значущість дослідження полягає у можливості використання результатів дослідження психологами та практичними психологами – працівниками освітніх навчальних закладів з метою корекції тривожності у молодшому шкільному віці.
Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (36 найменувань), 3 додатків. Основний зміст роботи викладено на 62 сторінках. Робота містить 5 рисунків, 1 таблиця.
Магістр