Зразок роботи
Проведене дослідження дає підстави для таких висновків:
1. Можна відзначити, що основними складовими механізму психічного розвитку дитини вважають: соціальну ситуацію розвитку дитини, психологічні новоутворення, провідну діяльність та кризи розвитку. Соціальна ситуація розвитку — специфічні для даного віку, єдині та неповторні взаємини між дитиною і навколишнім середовищем. Новоутворення — це новий тип побудови особистості та її діяльності, психічні й соціальні зміни, що вперше виникають на певному віковому ступені, і які в основному визначають свідомість дитини, її ставлення до середовища, його внутрішнього й зовнішнього життя, весь хід її розвитку в даний період. Провідна діяльність — це діяльність, виконання якої визначає виникнення й формування основних психологічних новоутворень людини на даному етапі розвитку її особистості. Сутність кризи розвитку криється в перебудові внутрішніх переживань, в зміні потреб і спонукань при взаємодії з середовищем, результатом яких є зміна психіки і поведінки.
2. В результаті узагальнення існуючих поглядів на вікові періоди розвитку дитини можна виокремити наступні періоди: немовлячий вік: до 1 року, ранній вік: 1–3 років, дошкільний вік: 3–7 років, молодший шкільний вік: 7–11 років, підлітковий (молодший підлітковий): 11–14 років, ранній юнацький (старший підлітковий): 14–18 років.
3. Необхідно зазначити, що спілкування має значну роль у формуванні психічного розвитку дитини. прискорює хід розвитку дітей, дає змогу подолати несприятливу ситуацію та виправляє дефекти, які виникли в дітей у процесі неправильного виховання.
4. Можна відзначити, що дитина спілкується з дорослими за допомогою жестів, емоцій (у немовлячому періоді) та за допомогою мовлення. Дитина керується у спілкуванні з дорослими такими мотивами: пізнавальними (отримання необхідних дитині знань, умінь), діловими (задоволення актуальної потреби) та особистісними (вони задовольняють прагнення дитини до спілкування). Спілкування дитини з дорослими є поштовхом до психічного, емоційного, інтелектуального розвитку дитини. Варто підкреслити, що недостатність або повна відсутність спілкування з дорослими можуть призвести до значних змін у психіці дитини, виникнення психічних хвороб.
5. Необхідно відзначити, що спілкування з батьками є головним чинником психічного розвитку дитини, оскільки саме батьки знаходяться поряд з дитиною від самого її народження і діляться із нею своїм досвідом. Найбільший вплив на психологічний розвиток та психічне здоров’я дитини чинять батьківський контроль, батьківські вимоги, які спонукають до розвитку у дітей зрілості, способи спілкування з дітьми в ході виховних впливів, емоційна підтримка.
Спілкування дитини дошкільного віку з вихователем має велике значення для психічного розвитку дитини. Вихователь допомагає дитині проникнути в позачуттєву суть явищ, розвинути наочні форми мислення, залучає до моральних цінностей суспільства.
Необхідно підкреслити, що початок шкільного віку призводить до змін у психічному розвитку дитини, оскільки дитина починає розуміти, що з’являється нова категорія на противагу власним бажанням – «потрібно». Роль педагога спрямована на формування особистості дитини, вона впливає на засвоєння морально-етичних норм суспільства та сприяє становленню ціннісних орієнтацій дитини. Спілкування як комунікативна взаємодія педагога з учнями створює сприятливий психологічний клімат, оптимізує міжособистісні стосунки у дитячому колективі.
Магістр