Психологічні особливості політичної культури студентської молоді (ID:155286)

В сучасному українському суспільстві неможливо не рахуватися з студентською молоддю, з її потенціалом, ідеалами, інтересами, очікуваннями, з її радикалізмом і нетерпимістю до всього оманливого і хибного, з її відвертістю і прямотою. Якщо проаналізувати стан студентської молоді у всіх посткомуністичних державах, то можна прийти висновку, що молодь зараз знаходиться в дуже складних соціально-економічних, політичних умовах, коли її вступ в життя супроводжується динамічними та неординарними процесами зміни не тільки економічних механізмів господарювання суспільства та держави, але й зміни політичної системи в цілому. Вражаючим є зміна системи духовних, моральних цінностей, ідеалів і орієнтирів громадянського суспільства, особливо молоді. Тому виникає необхідність по-новому поглянути на проблему формування громадянської позиції молоді, її політичної культури. Йдеться про знання, уміння, навички, які повинні стати дієвими засобами для молоді в її повсякденній діяльності як у власних, так і в загальнонаціональних інтересах, в інтересах себе і суспільства. В даний час саме поняття «політична культура студентської молоді», як і більш загальне поняття «політична культура», сьогодні вживається в досить абстрактних, а й подекуди суперечливих і незрозумілих для масової свідомості значеннях. Зараз в суспільстві має місце дискурс щодо політичної культури влади, щодо політичної культури еліт, щодо політичної культури політичних партій і громадських рухів, нарешті - щодо політичної культури суспільства в цілому, але мало хто згадує про політичну культуру молоді, про її особливості, розбіжності і про її важливості в демократичному становленні і розвитку української нації. Небажання дослухатись до інтересів молоді чи маніпулювання її свідомістю спричинили низьку ефективність молодіжної політики, яка часто не досягала своєї мети і перетворювалась на дії лише на папері, а процеси і заходи щодо формування політичної культури юнаків та дівчат набували абстрактні, відірвані від реального життя значення. Тому для нас сьогодні не тільки цікавим, але і досить принциповим є питання про те, що собою являє політична культура сучасної української молоді. Формування громадянської позиції молодої людини завжди відбувається в умовах вибору нею між «мати» і «бути». Е. Фромм відзначав, що переважання орієнтації «мати» може стати патологією, якщо така орієнтація стає домінуючою, постійною. Звичайно, не тільки сама молода людина обирає між «бути» і «мати». Вибір цей, поруч з особистісними якостями людини, значною мірою обумовлений тим, як впливає на молоду людину сім'я, друзі і оточення в цілому. Ще одна проблема полягає в тому, що досить важко визначити, кого в нашому суспільстві нині більше: інтерналів (людей, які вважають, що все залежить від них самих і від їх діяльності); екстерналів (тих, хто у всьому звинувачують зовнішні обставини) або ж амбівалентних (тих, хто не може визначити, від кого залежить їх доля). Зрозуміло одне - бажано мати суспільство, де переважають саме інтернали, люди сильні, мужні, що мають активну життєву позицію. І саме це на пряму залежить від формування і становлення молодої людини як свідомого громадянина. [4] При формуванні пріоритетів становлення української нації не слід вважати, що для цього достатньо лише більш активно займатися питаннями мови, традицій, культури, звичаїв, які притаманні українцям. Самосвідомість базується на певному ціннісному просторі, яке складається з таких фундаментальних для кожної людини цінностей як здоров'я, сім'я, особиста безпека, функціонування в суспільстві, матеріальний стан, справедлива оплата праці, сильна влада (законність і порядок), гарна освіта. Ось якими є для наших молодих співвітчизників перші пріоритети, а вже потім йдуть ті, які базуються на них, - свобода слова і думки, відродження і розвиток національної культури, становлення і розвиток соціальної та правової держави. Взагалі проблема молоді та політичної влади вимагає окремого розгляду, і глибокого вивчення, яке в Україні на даний момент відсутнє. Саме відсутність глибинних і ґрунтовних досліджень цієї проблеми зумовлює її актуальність.[10] Аналізуючи особливості прояву політичної культури в сучасній Україні, вітчизняні дослідники (В. Бебик, М. Головатов, М. Пірен, В. Пилипенко, Т. Поснова, Л. Орбан-Лембрик, В. Ребкало, В. Циба і ін.) підкреслюють, що в українському суспільстві спостерігається низький її рівень. В умовах становлення дійсно демократичних інститутів в Україні проблема формування політичної культури звучить з новою силою. У дослідженнях вітчизняних вчених (В. М. Бебик, Т. І. Белавіна, М. Ф. Головатий, В. Духневич, М. Іванов, М. І. Пірен, Т. Поснова, В. А. Ребкало, М. Слюсаревский та ін.) неодноразово обговорювалася проблема цілеспрямованого підвищення рівня політичної культури, виділялися основні напрямки виховної роботи з формування зрілої громадянської позиції (на основі морального, громадянського та патріотичного виховання). Разом з тим, практично не зачіпаються психологічні аспекти даного процесу, зокрема, недостатньо висвітлені внутрішні механізми і детермінанти розвитку політичної культури. Виразне розуміння внутрішніх причин становлення і розвитку політичної культури сприятиме більш ефективному вирішенню прикладних задач даної галузі. Об'єкт дослідження: політична культура. Предмет дослідження: психологічні особливості політичної культури студентської молоді Києва. Робоча гіпотеза: існує значний ряд психологічних особливостей політичної культури молоді. Мета дослідження: виявити психологічні особливості політичної культури студентської молоді Києва. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати ряд завдань: - проаналізувати феномен політичної культури; - підібрати методи психологічного дослідження особливостей політичної культури; - провести констатуючий експеримент; - виявити психологічні особливості політичної культури студентської молоді Києва. Методи дослідження: - тест «САМОАЛ»; - методики «Реальний-ідеальний політик». Вибірку становлять молоді люди у віці від 18 до 23 років.