0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Особливості ціннісних орієнтацій (ID:159593)

Тип роботи: бакалаврська
Дисципліна:Психологія
Сторінок: 98
Рік виконання: 2015
Вартість: 2000
Купити цю роботу
Зміст
Зміст Вступ……………………………………………………………………………….4 Розділ 1. Теоретичні основи становлення ціннісних орієнтацій особистості………………………………………………………………………...8 1.1 Характеристика розвитку теоретичних уявлень о цінностях та ціннісних орієнтацій особистості……………………………………………………………8 1.2 Місце та роль системи ціннісних орієнтацій в структурі особистості та її розвиток ……………………………………………………………………….....28 1.3 Особливості підліткового віку як періоду формування системи ціннісних орієнтацій ………………………………………………………………………..44 Розділ 2. Експериментальне дослідження ціннісних орієнтацій та їх вплив на поведінку підлітків ……………………………………………………………...60 2.1 Опис методик дослідження…………………………………………………60 2.2 Організація дослідження та інтерпретація результатів дослідження………………………………………………………………………67 2.3 Рекомендації …………………………………………………………………72 Розділ 3. Правила техніки безпеки при проведенні психологічного дослідження………………………………………………………………………75 3.1 Опис установи та організація техніки безпеки в школі...............................75 3.2.Техніка безпеки з організації емпіричного дослідження…………………77 Висновки…………………………………………………………………………80 Список використаної літератури……………………………………………….83 Додатки…………………………………………………………………………...90
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
У підлітковому періоді відбувається становлення різних по ступені близькості відносин: є просто товариші, близькі знайомі, друзі, друг. Спілкування з ними виходить в цей час за межі школи і виділяється в самостійну важливу сферу життя. Спілкування з однолітками представляє для підлітка більшу цінність, іноді відсувається на другий план вчення і спілкування з рідними. Зазвичай першими таке віддалення дітей помічають матері. Не оминув увагою підлітковий вік і Л. С. Виготський, який поставив нові проблеми дослідження підліткового віку – необхідність виділяти основне новоутворення у свідомості підлітка і з'ясувати особливості соціальної ситуації розвитку [12]. Л. С. Виготський писав, що якщо на початку фаза розвитку інтересів стоїть під знаком романтичних прагнень, то кінець фази знаменується реалістичним і практичним вибором одного найбільш стійкого інтересу, здебільшого безпосередньо пов'язаного з основною життєвою лінією, що обирається підлітком [12]. Особливу увагу він звертав на розвиток мислення в підлітковому віці. Головне в ньому – оволодіння підлітком процесом утворення понять, який веде до вищої форми інтелектуальної діяльності, нових способів поведінки. За словами Л. С. Виготського, функція утворення понять лежить в основі всіх інтелектуальних змін у цьому віці [12]. Важливі зміни відбуваються і в розвитку уяви. Під впливом абстрактного мислення уява відходить у сферу фантазії, яка звертається в інтимну сферу, приховану від інших, що є формою мислення виключно для самого себе. Підліток ховає свої фантазії як сокровенну таємницю і більш охоче признається в своїх провинах, ніж виявляє свої фантазії. Відбуваються зміни і в організації пам'яті. На перше місце виходить смислова, логічна пам'ять. Це є результат інтеграції мислення і пам'яті: пам'ять стає осмислена в куди більшій мірі, ніж у молодшого школяра. Л. С. Виготський описав також ще два новоутворення підліткового віку – це розвиток рефлексії і на її основі розвиток самосвідомості. Розвиток рефлексії не обмежується тільки внутрішніми змінами самої особистості, у зв'язку з виникненням самосвідомості для підлітка стає можливим і незмірно більш широке і глибоке розуміння інших людей. Розвиток самосвідомості, як ніяка інша сторона душевного життя, як вважав Л. С. Виготський, залежить від культурного змісту середовища [23]. У концепції Д. Б. Ельконіна підлітковий вік пов'язаний з новоутвореннями, які виникають з провідної діяльності попереднього періоду [10]. Навчальна діяльність справляє поворот від спрямованості на світ до спрямованості на самого себе. Особливості розвитку підлітка виявляються в наступних симптомах: знов виникають труднощі у відносинах з дорослими: негативізм, упертість, байдужість до оцінки власних успіхів, відхід з школи, тому головне для дитини відбувається тепер поза школою; дитячі компанії – пошуки друга, пошуки того, хто може тебе зрозуміти; дитина починає вести щоденник. Все це означає звернення дитини до самої себе. У всіх симптомах проглядається питання «Хто я?» [71, с. 97]. Незважаючи на те, що традиційно підлітковий вік зв'язується зі статевим дозріванням, Д. Б. Ельконін вважає, що самозміна виникає і починає усвідомлюватися спочатку психологічно внаслідок розвитку навчальної діяльності і лише підкріплюється фізичними змінами [24]. Це робить поворот до себе ще більш інтимним. У підлітковому віці починають формуватися елементи теоретичного мислення. Зрозуміло, далеко не всі підлітки досягають однакового рівня в розвитку мислення. В цілому для мислення підлітка характерно: усвідомлення власних інтелектуальних операцій і управління ними; більш контрольованою і керованою стає мова; інтелектуалізація процесів сприйняття; формування установки на роздуми [17]. Істотним показником неповноцінного засвоєння теоретичних знань є невміння підлітка вирішувати задачі, що вимагають їх використання з геометрії, фізики, математики – діти не бачать в перетворенні даних задач відомого способу, закону, правила, теореми. Тому частий дефект у вченні підлітка – вербалізм і формалізм у засвоєнні знань. Інший поширений дефект самостійної роботи молодших підлітків – установка на запам'ятовування, а не на розуміння матеріалу, і звичка заучувати його шляхом багаторазового повторення. Це приносить величезну шкоду, тому що в отроцтві пам'ять розвивається у напрямі інтелектуалізації, як і інші процеси – сприйняття, увага, емоції. Центральну роль у становленні особистості відіграє так званий образ тіла. Швидкість, з якою відбуваються соматичні зміни, ламає дитячий образ і вимагає побудови нового тілесного «Я». Ці зміни прискорюють зміну психологічних позицій, яку повинен здійснити підліток; наступ фізичної зрілості, очевидне і для самого підлітка, і для його оточення, робить неможливим збереження дитячого статусу . Дослідження показують, що в цей час різко зростає рівень тривожності, заклопотаності і незадоволеності щодо своєї зовнішності. У підлітковий вік відбуваються значні зміни в самих різних сферах психіки. Зокрема, важливі зміни стосуються мотивації, в якій на перший план виходять мотиви, пов'язані зі світоглядом, з планами майбутнього життя. У цьому віці засвоюється більшість моральних зразків, починається процес самовизначення. У підлітковому віці, коли дитина активно прагне до спілкування з однолітками і дорослими, шукає своє місце в соціальній дійсності, суспільно-корисна діяльність стає тією зоною найближчого розвитку, яка включає підлітків в якісно нові відносини із суспільством. Найістотніші зміни відбуваються в підлітковому віці в особистісній сфері. Перше, що тут кидається в очі – це формування рис дорослості [41]. Прагнення бути дорослим викликає опір з боку дійсності. Виявляється, що ніякого місця в системі відносин з дорослими дитина ще зайняти не може, і він знаходить своє місце в дитячому співтоваристві. Для підліткового віку характерне панування дитячого співтовариства над дорослим. Тут-то складається нова соціальна ситуація розвитку. Ідеальна форма – те, що дитина освоює в цьому віці, з чим вона реально взаємодіє, - це область моральних норм, на основі яких будуються соціальні взаємини. Спілкування зі своїми однолітками – провідний тип діяльності в цей час. Саме тут освоюються норми соціальної поведінки, норми моралі, тут встановлюються відносини рівності і поваги один до одного. Якщо підліток у школі не може знайти системи задовольняючого його спілкування, він часто йде зі школи, зрозуміло, частіше психологічно, хоча і не так вже рідко і буквально. Розширюється в підлітковому віці і зміст поняття вчення. У нього вноситься елемент самостійної інтелектуальної праці, спрямованого на задоволення індивідуальних інтелектуальних потреб, які виходять за рамки навчальної програми. Придбання знань для частини підлітків стає суб'єктивно необхідним і важливим для підготовки до майбутнього [20].