Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Одним із фізіологічних станів жінки є вагітність. Завжди актуально говорити про лабільний психоемоційний стан в пренатальний період, адже таким чином ми знаходимо нові шляхи для покращення психологічного стану вагітної. Вивчення психоемоційного стану вагітної жінки, допоможе нам надавати компетентну психологічну допомогу, готувати матір до народження дитини.
В період вагітності в організмі відбувається великий гормональній спалах, що говорить про нестабільний емоціональний стан. Але причинами підвищеної емоційності можуть бути ще й психологічні фактори. Тривожність – це стан, який говорить про страх, амбівалентність почуттів до себе, до дитини, до оточуючих, до вагітності в цілому. Якщо говорити про те, що впливає на прояв тривожності, то варто знати який тип нервової системи домінує у вагітної. Тип темпераменту говорить про діяльність психіки людини, про інтенсивність психічних процесів, про її сенситивність та інше. Від цього буде залежати рівень прояву тривожності у вагітної жінки.
Дуже часто фактором тривожності являється сімейне положення жінки, одружена чи неодружена; була вагітність запланована чи ні. Економічне положення також вносить вагомий внесок в психологічне самопочуття майбутньої матері. Медичні фактори, а саме, акушерська тактика щодо пологів (оперативним чи природним шляхом). Сам факт настання вагітності часто примушує жінок відчути цілу бурю емоцій. Емоції приходять зовсім різні та суперечливі, навіть якщо жінка заздалегідь планувала вагітність. Наприклад, часто в уяві жінки вагітність представляється щасливим часом, позбавленим турбот і проблем, а в реальності виявляється, що з її настанням та трепетною радістю приходить і тривога, і страх зміни життя, і побоювання, що після народження дитини зміняться відносини з чоловіком.
Аналізуючи дослідження різних авторів щодо прояву тривожності у вагітних жінок, можна зазначити, що було вивчено вплив соціальних, матеріальних та сімейних факторів на психоемоційний стан вагітної(Добряков И.В., Ейдеміллер Е., Ніккель Х., Брутман В.І., Варга А.Я., Радіонова М. С., Рафаель-Лефф Дж. Смулевич А. Б., Фішер Д. Р). Виділено 6 типів відношення жінки до своєї вагітності( Філіппова Г.Г.). Вивчено фактори, які впливають на готовність до материнства (Баженова О.В, Баз Л.Л., Копил О.А., Джонсон Р.А). Самоідентифікація жінки як вагітної була розглянута в працях Боровикової Н.В., Менделевичем В.Д. Незапланована вагітність досліджувалась Морісоном Дж., Вільямсом ДЖ и т.д.
Проблема прояву тривожності в період вагітності у жінок привертає до себе увагу багатьох психологів, адже їхня ціль це - підготувати вагітну до пологів (оперативних чи консервативних), до народження дитини, до майбутнього материнства, гармонізувати психоемоційний стан. Також ціллю є - надання професійного консультування щодо психологічного стану вагітних жінок їхнім чоловікам, родичам.
Це зумовило вибір теми дипломної роботи: « Прояв тривожності у жінок в пренатальний період»
Об’єкт дослідження: Тривожність як фактор психоемоційного стану.
Предмет дослідження: Прояв тривожності у вагітних жінок.
Мета: Дослідження рівня прояву тривожності та його вплив на психоемоційний стан під час вагітності.
Гіпотеза: Рівень прояву тривожності в пренатальний період залежить від типу темпераменту, від соціальної ситуації та акушерської тактики щодо вагітної.
Враховуючи мету та гіпотезу дослідження, були сформульовані наступні завдання:
- розглянути структуру емоційної сфери особистості та вплив типу нервової системи на діяльність психіки людини;
- вивчити особливості психоемоційного стану жінок в пренатальний період;
- проаналізувати вплив соціального, матеріального, сімейного положення та акушерської тактики щодо вагітної на рівень прояву тривожності у вагітних жінок;
- експериментально дослідити прояв тривожності у вагітних жінок та проаналізувати та інтерпретувати результати.
Методи дослідження. У роботі застосовувались теоретичні методи (теоретичний і порівняльний аналіз психологічної та пренатальної літератури) та емпіричні (анкетування, опитування, бесіда).
В якості діагностичного інструментарію для розв’язання експериментальних завдань використано: «Методику тест відносин вагітної», «Тест-опитувальник реактивної та ситуативної тривожності Спілберга», «Тест-опитувальник Айзенка», «Анкета для опитування вагітних щодо впливу соціальних та медичних факторів на її психоемоційний стан».
Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше експериментальним шляхом встановлено вплив акушерської тактики на рівень прояву тривожності.
Практичне значення роботи визначається тим, що дані результатів експериментального дослідження можуть використовувати в своїй роботі психологи та акушери для надання більш кваліфікованої допомоги та підтримки жінок в період вагітності. Для розробки психокорекційних програм та тренінгів у роботі з тривожністю вагітної жінки.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувались: теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень, використанням комплексу надійних та валідних психодіагностичних процедур, створенням адекватних умов діагностування, поєднання кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.
Магістр