Зразок роботи
ВСТУП
Розвиток цивілізації залежить від обдарованих людей, від того, як люди зможуть розвивати свої здібності. Використання психологічних знань з впливу психічних властивостей людини на розвиток здібностей є важливим для ефективного розвитку здібностей кожної дитини. Відомо, що характер і рівень сформованості типів діяльності, які відповідають певному періоду дитинства, спрямованих на відтворення суспільно вироблених здібностей, що послідовно змінюють одна одну, визначають зміст і особливості таких здібностей.
Провідна діяльність – це діяльність, розвиток якої зумовлює головні зміни в психічних процесах, психологічних особливостях особистості дитини на певній стадії розвитку. Від характеру провідної діяльності залежать основні психологічні новоутворення (здібності) дитини в цей віковий період; в її формі з’являються і диференціюються нові види діяльності, виникають, формуються і перебудовуються окремі психічні процеси.
Незважаючи на численні дослідження проблеми здібностей, вивчення природи цього психічного явища залишається актуальним. Одним з важливих боків вивчення цієї проблеми є дослідження феномену обдарованості. Якщо визначити обдарованість як інтегральне поєднання здібностей, відкриваються нові можливості у вивченні проблеми індивідуальної своєрідності дитини, що має обдарованість. Обдарованість у підлітковому віці характеризується якісними перетвореннями в інтелектуальній та духовній сфері, які обумовлені формуванням соціальної позиції підлітка, що є необхідною умовою подальшого розвитку його діяльності як форми вияву свідомості, самоусвідомлення та особистісного самовизначення.
Вивчали проблему розвитку здібностей такі вітчизняні вчені як Б.Г.Ананьєв, В.М.М’ясищев, С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Б.М.Теплов, Н.С.Лейтес та ін.
В. О. Сухомлинський велике значення у процесі розвитку здібностей людини віддавав формуванню моральних якостей характеру дитини. Він писав: «Замислимось, чи не тому й інтелектуальне багатство для безлічі дітей втрачає свою привабливість, що з малих років не розвивається відчуття привабливості духовної щедрості, готовності віддати частку своїх духовних сил в ім’я блага інших людей. Прагнення духовних багатств, прагнення розуму, думки, творчості з’являється лише у людини, яка вже знає, що таке шляхетність, яка пізнала привабливість й красу добра.»
(1,стр.9)