Методи подолання гніву (ID:175900)

Вступ Актуальність роботи даної теми полягає у тому, що враховуючи швидкоплинний розвиток сучасного суспільства, який призвів не лише до економічних та політичних змін, а й до зміни моральних норм поведінки людей і, особливо, молоді. Останнім часом спостерігається зростання асоціальної спрямованості дітей та підлітків. Вони стали більш вразливими і водночас агресивними. При цьому агресивні тенденції у поведінці проявляються навіть у дітей молодшого шкільного віку. Дитинство в психологічній науці визначають як основу у формуванні людської особистості. Своєчасне створення належних умов, правильна організація життя та виховання є запорукою повноцінного розвитку здорової від народження дитини. Аналіз теоретико-методологічних джерел з досліджуваної проблеми виявив відсутність системного підходу до подолання даної проблеми та подальшого розвитку особистості. Аналіз цих робіт показує, що існуюча практика профілактичних заходів не в повній мірі вирішує завдання попередження агресивної поведінки дітей підліткового віку. У роботі з проявами гніву підлітків є ряд невідкладних завдань, що вимагають свого вирішення. Застосовуючи психологічні методи корекції поведінки агресивних підлітків можна вирішити такі завдання: усвідомлення власних потреб; відпрацювання негативних емоцій і навчання прийомам регулювання свого емоційного стану; формування адекватної самооцінки; навчання способам цілеспрямованої поведінки, внутрішнього самоконтролю і стримування негативних імпульсів; формування позитивної моральної позиції, життєвих перспектив і планування майбутнього. Отже, важливого теоретичного і прикладного значення набуває поглиблене вивчення сутності та структури проявів гніву у підлітковому віці, обґрунтування взаємозв’язку сімейного виховання та особистісних особливостей підлітків та ролі проявів гніву на подальше формування молодого покоління. Вищезазначені аспекти зумовили вибір теми дослідження «Методи роботи з проявами гніву». Мета дослідження: теоретично вивчити та практично застосувати психологічні методи впливу на прояви гнівної поведінки дітей підліткового віку. У відповідності до мети роботи, були поставлені наступні завдання: 1. вивчити і проаналізувати теоретичний матеріал з даної проблеми, в тому числі вивчити методи і методики, використовувані для діагностики проявів гніву у дітей підліткового віку; 2. провести діагностичні заходи щодо виявлення проявів агресивної поведінки у дітей підліткового віку і проаналізувати результати дослідження; 3. провести комплекс корекційних заходів щодо подолання проявів гніву у дітей підліткового віку і проаналізувати результат проведеної роботи; 4. скласти психологічні рекомендації щодо подолання гніву у підлітків. Об'єкт дослідження: прояв гніву у дітей підліткового віку та його наслідки у формуванні особистості. Предмет дослідження: методи роботи з проявами гніву. Вивченням цієї проблеми займалися різні дослідники. Так за останні роки психологами та педагогами було проведено ряд досліджень по вивченню, діагностиці і попередженню агресивної та гнівної поведінки дітей підліткового віку. Це роботи Абрамової Г.С., Алемаскіна М.А., Антоняна Ю.М., Беличева С.А., Бєхтєрєва В.М. Глоточкіна А.Д., Дубровиної І.В., Знакової В.В., Іванової Є.Я., Ісаєва Д.Д., Ісаєва Д.Н., Ковальова А.Г., КонаІ.З., Кондрашенко В.Т., Личко А.Є., Миньковского Г.М., Невського І.А., Пирожкова В.Ф., Платонова К.К., Потаніна Г.М., Фельдштейна Д.І. та ін. Для досягнення мети та реалізації завдань було використано комплекс методів: теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, порівняння для розкриття сутності та визначення базових понять досліджуваної проблеми; емпіричні – спостереження, бесіда, методика діагностики рівня емпатичних здібностей В. В. Бойко (тест на емпатію Бойко), тест фрустраційної реакцій Розенцвейга, опитувальник рівня агресивності Басса – Дарки. ВИСНОВКИ Не дивлячись на те, що гнів являє собою досить поширену емоцію, зрозуміло, що інтенсивний, частий і довготривалий гнів призводить до тяжких втрат в житті та страждань як самого підлітка, так і оточуючих його людей. І тому в сучасному світі дана проблема набуває все більшої цікавості у науковців, особливо в питанні подолання гнівної поведінки. 1. Вивчивши і проаналізувавши теоретичний матеріал з даної проблеми, в тому числі ознайомившись з методами і методиками, які використовуються для діагностики проявів гніву у дітей підліткового віку, можна зробити висновки, що досить багатьма вченими – науковцями вивчалось дане питання. Вчені по-різному розуміють гнів. Так, одні розуміють гнів як емоцію, яка разом з огидою та презирством входить в комплекс ворожості; а інші – що гнів супроводжує, але не породжує емоційну агресію; гнів – це більш передбачувана емоція, яка може виражатися через образу та біль; гнів – емоційний стан, який протікає у формі афекту і спричинюється раптовим виникненням значної перешкоди на шляху задоволення надзвичайно важливої для суб’єкта потреби, має стенічний характер. Причиною гніву є фрустрація, нездоланна перешкода до досягнення будь-якої мети. Гнів можна спровокувати не лише вербально (через слово, висловлення), а й невербально (через міміку, жест, рухи тіла). Психологи виділяють чотири стадії гніву: - внутрішнє невдоволення, що ніяк не проявляється ззовні; - емоційне збудження, що відбивається тільки на обличчі; - перехід від гнівного збудження до активних дій: крики гніву, жести гніву, образи, рукоприкладство; - загасання гніву. Загалом для підлітків з проявами гніву характерні такі особливості емоційно-вольової сфери як підвищена тривожність, дефекти ціннісної системи, особливо в області цілей і сенсу життя. Вони, як правило, агресивні, конфліктні, що ускладнює спілкування таких підлітків з оточуючими і створює значні складнощі. Дослідження психологів показують, що агресивні і неагресивні підлітки мають різну ступінь прихильності до батьків і близькості з ними. Агресивні діти зазвичай виростають в сім'ях, де мало цікавляться розвитком дитини і вважають за краще покарання турботі і терплячому поясненні. Можна зробити висновок, що гнівна поведінка для підліткового віку - досить звичайне явище. 2. Було проведено діагностичні заходи щодо виявлення проявів агресивної поведінки у дітей підліткового віку і проаналізовано результати дослідження. Дослідження проводилось на базі ДНЗ «Київський центр професійно – технічної освіти» та коледжу при університеті «КРОК». Кількість досліджуваних склала 50 підлітків чоловічої статі у віці 15 – 17 років. Відповідно до завдань роботи було підібрано комплекс психодіагностичних методик: тест на емпатію Бойко, опитувальник рівня агресивності Басса – Дарки, тест фрустраційної реакцій Розенцвейга. За даними обраних методик було отримано наступні результати: 1) отримані свідчення за методикою Басса - Дарки лише наштовхують на те, що є необхідність більш детально вивчити стан напруги, розлади, занепокоєння, яке викликається незадоволеністю потреб, об'єктивно труднощами, перешкодами на шляху до важливої мети. 2) За даними тесту Бойко – більша половина підлітків мають досить низький рівень емпатії. Після проведення двох методів дослідження, маючи не достатню кількість інформації та недосконалі результати, виникла необхідність проведення третього етапу дослідження. 3) За проективною методикою Розенцвейга було виявлено, що підлітків, які схильні до конфліктів менше ніж тих, які можуть швидко адатпуватись до життєвих ситуацій. Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, про те, що агресивність у підлітків формується в основному як форма протесту проти нерозуміння дорослих, через незадоволення своїм становищем у суспільстві, що проявляється у відповідній поведінці. Разом з тим, на розвиток агресивності підлітка можуть впливати природні особливості його темпераменту, наприклад, збудливість і сила емоцій, які сприяють формуванню таких рис характеру, як запальність, дратівливість, невміння стримувати себе. 3. Було проведено комплекс корекційних заходів щодо подолання проявів гніву у дітей підліткового віку і проаналізовано результати проведеної роботи. Корекційна робота по подоланню проявів гніву, після отриманих результатів емпіричного дослідження, проводилась в два етапи. Першим етапом було проведення групових занять з елементами тренінгу. Метою першого етапу було: показати учасникам занять, що проблема, яка у них існує, не є чимось страшним, поганим і навчити управляти власними емоціями. На другому етапі відбувалась індивідуальна робота з кожним учасником групи. Метою другого етапу було: виявити більш глибинні проблеми, які можуть бути причиною гнівної поведінки, а також в індивідуальній формі навчити підлітка управляти власним емоційним станом. Програма занять з елементами тренінгу складалась із 10 групових зустрічей по 1,5 години. Тобто загальна кількість групових занять склала 15 годин. За даними проведення корекційних заходів спостерігається позитивна динаміка в поведінці підлітків. Неповнолітні стали більш контактними, впевненими в собі, комунікабельними, здатними до емпатії. Більшість учасників зізнались в тому, що відчували дискомфорт і незадоволення при проявах гніву і особливо при наслідках агресивної поведінки.