Психологічне здоров’я особистості як фактор конструктивної поведінки в конфліктах (ID:210556)

Вступ Однією з головних передумов формування повноцінної, психологічно здорової особистості є її безперервний розвиток, що робить людину готовою до перетворень соціуму, реалізації конструктивних моделей соціальної взаємодії. Сьогодні питання необхідності пошуку конструктивних способів реагування на негативні тенденції, які мають місце в сучасному молодіжному суспільстві, набуло критичності та вимагає прояснення. Важливу роль відіграє виховання у дітей ввічливого підходу до оточуючих, спрямування їх на доброзичливе відношення до людей, на співробітництво. Проте сприятливим періодом для засвоєння цих знань може бути і юність. Вступ до вищого навчального закладу, пристосування до нового колективу – студентської групи – складний психологічний етап. Психологія студентської групи, також її клімат, мають дещо специфічний характер, тому що їх формування починається «з нуля». Студенти-першокурсники не вливаються у вже сформовані групи, а створюють свої власні, хоч і враховують традиції, вже існуючі у ВНЗ (в інституті, на факультеті), в тому числі і під впливом особливих традицій старших курсів. Так, один із найважливіших етапів в історії студентського колективу та в житті кожного окремого студента, вважають початковий період. На цьому етапі студенти погано орієнтуються в умовах студентського життя та навчання, не вміють взаємодіяти один з одним, поєднувати свої зусилля при виконанні навчальних завдань, що призводить до вагомих затрат сил, викликає втому та породжує спотворення уявлення про складності навчання. Соціально-психологічний клімат студентської групи наділений рядом особливостей, які зумовлюються соціально-психологічною природою самої студентської групи, які, в свою чергу, залежать від провідного виду діяльності студентів – навчанням, яке має специфічні психологічні характеристики. Та поряд з відносною однорідністю освіти, віку та інших даних, мають місце істотні міжособистісні та соціальні відмінності. Сьогодні в студентських групах представлені різноманітні соціальні прошарки сучасного суспільства. Умовно можна поділити студентів, які входять до складу академічної групи на три статусні прошарки: високий, середній та низький. Для студента, який володіє високим статусом, студенти з середнім та низьким статусом є однокурсниками, а для студента з середнім статусом – «низькостатусні» – не є рівними як у формальній, так і неформальній взаємодії. Для аутсайдерів студентська спільнота втрачає свою привабливість, контакти з однокурсниками не є особистісно значущими. Ці та інші чинники можуть стати причиною такої невід’ємної складової будь-якої спільноти чи організації, як конфлікт. Конфлікти створюють напружені відносини в колективі, переносять увагу його членів від безпосередніх обов’язків на «з’ясування стосунків», можуть завдавати шкоди нервово-психічному стану учасників, негативно позначатись на соціально-психологічному кліматі всієї групи і, відповідно, впливати на психологічне здоров’я студентів. Проблема психологічного здоров’я останнім часом все більше привертає увагу дослідників. У сучасній науці формуються уявлення про багаторівневість психічного та психологічного здоров’я (Б. С. Братусь, Ф. Є. Василюк, О. Р. Калітеєвська, Д. О. Леонтьєв та ін); розробляються та стверджуються як нова, самостійна галузь наукового знання, підходи до забезпечення психологічного здоров’я (Г. С. Нікіфоров, М. Ф. Секач, Ф. Р. Філатов та ін.); розглядаються моделі психологічно здорової особистості, в яких підкреслюється, що найважливішими умовами збереження психологічного здоров’я особистості є її самореалізація та цілісність (О. С. Васильєва, І. В. Дубровіна, О. С. Кочарян, Б. С. Положій, С. І. Соколовський та ін.). Вченими досліджується взаємозв’язок особистісного розвитку індивіда та показників його нормальної реалізації, що розкривається в понятті «психологічне здоров’я» (С. О. Бєлічева, Л. І. Воробйова, В. В. Горинов, О. О. Данилова, О. Л. Катков, Н. М. Колотій, В. О. Ліщук, С. Д. Максименко, В. О. Моляко, Ю. Й. Поліщук, Е. О. Помиткін, Т. В. Русова, В. С. Торохтій, M. Cederblad, L. Dahlin, A. Ellsworth та ін.); висвітлюється проблема забезпечення умов для розвитку психологічно здорової особистості з урахуванням потреб віку (Н. О. Антипіна, О. К. Дусавицький, Ф. І. Кевля, Г. В. Попова, В. В. Рєпкін, М. Л. Світашева, Т. Б. Хомуленко, Ю. М. Швалб та ін.). Конфлікт може також відігравати і позитивну роль – стимулювати розвиток самопізнання учасників конфлікту, в багатьох випадках конфлікт формує та стверджує певні цінності, об’єднує однодумців, дає можливість для безпечного і навіть конструктивного виходу емоцій. З кожною новою епохою, з кожним новим поколінням питання вирішення конфліктів вимагають різноманітних способів рішення. У кожної людини в житті є свої цілі, пов’язані з різними областями застосування. Кожен прагне досягнути чогось свого або вирішити щось по-своєму, тому наявність знань про конфлікти та володіння різними стратегіями поведінки в конфліктних ситуаціях повинні бути в «арсеналі» особистості, яка прагне до продуктивної діяльності та активного розвитку. Необхідно відмітити, що проблема конфліктів досліджувалась та досі досліджується багатьма вченими, тому в таких галузях науки, як конфліктологія, соціологія та психологія конфлікту, накопичено немало інформації та існують різні точки зору на проблему конфлікту (А.Я. Анцупов, А.І. Шипілов, Л. Козер, Н.В. Грішина, С.М. Емельянов та інші). Соціально-політичні процеси, процеси глобалізації, які детермінують різного рівня суспільні протиріччя, помітно впливають на адаптаційні механізми та резерви психіки, випробовують моральні та мотиваційно-смислові системи як окремої людини, так і суспільства в цілому. Люди з позитивним відношенням до себе, до інших, до оточуючого світу, які є здатними до розуміння, співпраці, не обмежуються виключною критичністю оцінок, при взаємодії з іншими членами суспільства, є толерантними та орієнтованими на досягнення взаємного розуміння, що допомагає зберігати гармонію у відносинах та протистояти руйнівним зовнішнім чинникам тому для нашого дослідження була обрана тема «Психологічне здоров’я особистості як фактор конструктивної поведінки в конфліктах». У межах психодіагностичного методу обрано такі діагностичні методики: Опитувальний лист для виявлення рівня розвитку конфліктної грамотності (компетенції); Тест Томаса-Кілмена (Методика оцінки способів реагування особистості на конфліктні ситуації); Шкала реактивної та особистісної тривожності (Спілберг-Ханн); Опитувальник загального здоров’я (General Health Questionnaire, GHQ-12). Об’єктом дослідження є психологічне здоров’я особистості та конструктивна поведінка в конфліктах. Предметом дослідження є психологічне здоров’я особистості як фактор конструктивної поведінки в конфліктах. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні впливу психологічного здоров’я особистості на конструктивну поведінку в конфліктах. Для досягнення мети дослідження необхідно виконати наступні завдання дослідження: 1. Вивчити розуміння феноменів психологічне здоров’я та конструктивна поведінка в конфліктах, на основі аналізу зарубіжної та вітчизняної літератури. 2. Дослідити вплив психологічного здоров’я особистості на конструктивну поведінку в конфліктах. 3. Виявити наявність або відсутність кореляційної залежності між змістовними характеристиками психологічне здоров’я та конструктивна поведінка в конфліктах. 4. Сформувати програму супроводу для покращення психологічного здоров’я для юнаків.