Зразок роботи
1.1. Поняття «детермінанти» та його значення у сферах сучасної науки
Поняття «детермінанта» та «детермінант» все частіше зустрічаються в публікаціях вітчизняних вчених. Поштовхом є факт прогресуючої глобалізації світової науки. Тлумачення визначення слова «детермінант» набуває видозмінених трактувань, після його застосування у таких сферах, як психологія, медицина, біологія, економіка, будівництво, юриспруденція та інші. Поняття «детермінант» приймає функцію складової певного сектору та його компонент [1]. Нажаль національними та зарубіжними науковцями трактування поняття «детермінант» приділено не достатню увагу і слід детальніше розглянути загальні визначення з історичного погляду та сучасного застосування даного терміну. Поняття терміну «детермінант» набуває різного значення у латинській чи грецькій мовах, при використанні його у сучасних реаліях наукових підходів, вчень, галузях економіки. Слід зосередитись на тому що, «детермінант» – це складова, компонент, визначник, причина, умова. На думку Жоржа Гурвича, «детермінанта – це універсальний чинник, який стимулює інтегрування окремих реалій суспільної дійсності в соціальні рамки або середовище, які вже існують (щойно виникли, відомі давно, створені штучно); позиціонуючи зазначені реалії у визначеному місці соціального простору, детермінанта їх наповнює змістом, зумовленим функціональною спрямованістю зазначеного середовища» [9]. При цьому перспективність інтегрування факту залежить від адекватного – психологічного, соціологічного, історичного – сприйняття суб’єктом соціального обрамлення, в якому перебігає сам процес, ініційований впливом тієї чи іншої детермінанти.
3.1. Методика, завдання та організація формувального експерименту
Людству притаманна творчість, яка проявляється у багатьох сферах. Що ж таке творчість? Тлумачний словник дає таке визначення: «Творчість - процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності. Творчість являє собою здатність людини із наявного матеріалу творити (на основі пізнання закономірностей об’єктивного світу) нову реальність, що задовольняє різноманітні суспільні потреби. Будь-яка праця може бути творчою. Види творчості визначаються специфікою діяльності: творчість винахідника, організатора, наукова і художня творчість і т.п.» [22].
Психологічна термінологія поповнилась поняттям «креативність». Американський психолог Е.Фромм запропонував наступне визначення цього феномену: «Це здатність дивуватися і пізнавати, це вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це націленість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду». Поняття «креативність» (від лат. сreatio - творити, створювати) охоплює сукупність мислительних і особистісних якостей (здібностей), що сприяють прояву і становленню творчості як суб’єктивного, з індивідуальним відтінком стилю діяльності особистості [13; 35].
Магістр