Зразок роботи
2.1. Характеристика методичного забезпечення дослідження особливостей діяльності екзистенціального вибору
У рамках нашого дослідження ми використовували квазіекспериментальний план для двох нееквівалентних груп [34]. Такий план був обраний через неможливість повного експериментального контролю змінних. Це було обумовлено складністю досліджуваних процесів та необхідністю збереження реальних умов прояву феноменів, що вивчалися нами [28]. Також важливою складовою вибору такого плану дослідження виступав той факт, що причинно-діючими факторами були не зовнішні впливи, а внутрішні, суб’єктивні фактори, що знаходились у самій психічній реальності. Тож незалежною змінною у нашому дослідженні виступала та змінна, функціональний контроль якої було здійснено шляхом підбору груп [29].
Тож залежною змінною виступали показники екзистенціального вибору (широта поля альтернатив, оцінки альтернатив тощо), а незалежною змінною – рівень невротизації.
З використанням організаційних методів проведено порівняльний аналіз особливостей діяльності ЕВ у ХНР та у осіб з ВНР з особливостями діяльності ЕВ у здорових осіб. Задля виявлення динаміки діяльності ЕВ у здорових осіб та ХНР ми провели лонгітюдне дослідження [49]. Проміжок часу між першим та другим дослідженням становив 1 рік.
Для відбору осіб в експериментальну або контрольну групу проводився опитувальник виявлення рівня невротизації та психопатизації (РНП). Саме цей опитувальник був обраний нами, через його високу ретестову надійність, конструктивну валідність, а також критерійну валідність, на що вказує висока точність збігів оцінок психічно хворих з клінічним діагнозом [30]. Позитивними якостями цього опитувальника були наявність шкали брехні, а також можливість інтерпретації результатів відповідно до рівня невротизації.
Серед інших опитувальників, що визначають рівень невротизації можна відмітити Кліничний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів (К. К. Янохін, Д. М. Менделевич) та Методику експрес-діагностики неврозу (К. Хек, Х. Хесс). Перший опитувальник не обраний нами через його направленість на виявлення виду невротичних станів, а не рівня невротизації взагалі. Оскільки задачу вияву особливостей діяльності ЕВ в залежності від виду НР ми не ставили, то виявляти вид невротичного стану у нас не було потреби. Друга методика не обрана нами через неможливість цієї методики виявляти осіб, що потрапляють до «зони ризику» (ЗР).
Задля виявлення особливостей діяльності вибору, зокрема суб’єктивного уявлення досліджуваних про себе як про сильну особистість, що має достатню свободу у здійсненні життєвого вибору та може будувати своє життя відповідно до своїх цілей та уявлень, а також переконання, що людина може контролювати своє життя, вільно приймати рішення та втілювати їх, ми обрали Тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д. О. Леонтьєва [31]. У ньому нас цікавили значення двох шкал: «Локус контролю-Я» та «Локус контролю-життя», які саме вказують на ті особливості вибору, що зазначені вище. Це єдиний стандартизований опитувальник, з тих, що нам вдалось знайти, що може вказати на деякі аспекти у здійсненні вибору, а також адаптований для нашого населення та пройшов валідизацію як на здорових особах, так і на ХНР.
Для виявлення інших особливостей діяльності ЕВ ми пропонуємо авторський метод, що ґрунтується на поданнях Д. О. Леонтьєва [32], М. В. Пилипко [32], О. Ю. Мандрікової [35], Б. Ф. Поршнєва [54], С. Мадді [33], Л. Колберга [5, 82], О. П. Мерсіянової [41], М. Папуша [52] та ін. відносно особливостей діяльності ЕВ, а також В. Ф. Петренко [53], О. Ю. Артем’євої [6, 56], І. Л. Соломіна [63] відносно використання психосемантичної діагностики для дослідження такого конструкту як ЕВ, та О. М. Еткінда і Є. Ф. Бажина [7, 60] щодо використання «Колірного тесту ставлень» для діагностики несвідомих компонентів ставлень особистості.
В основу нашого авторського методу діагностики ЕВ покладено проективні методи діагностики та метод семантичного диференціалу. Більш детально він описаний у главі 3.1 «Цілі, задачі та організація емпіричного дослідження».
Проективні методи діагностики використовуються у рамках нашого дослідження через призначення таких методів – дослідження «ідіоматичної» внутрішньої сфери, яка може бути розглянута як спосіб організації життєвого досвіду. Ці методи вдало доповнюють вже існуючі, дозволяючи заглянути в те, що найбільш сховано та вислизає при використанні традиційних прийомів дослідження. Унікальний матеріал, отриманий дослідником при роботі з проективними методиками, багатошаровий і дозволяє (що неможливо при роботі з традиційними психометричними тестами) вибрати різні рівні аналізу – від так званого об'єктивного до гіпотез, що не завжди піддаються об'єктивації, пов'язаних з несвідомими і невизнаними індивідом спонуканнями [8].
За класифікацією Л. Франка [8] проективні методики, що використовуються у нашому дослідженні можна віднести до експресивних (зображувальна діяльність) та імпресивних (вибір стимулів з ряду запропонованих).
Звісно дані, що ми можемо отримати за допомогою проективних методів, у тому числі і нашого авторського методу, не повинні прийматись як остаточні (цей факт відноситься і до психометричних тестів). Але завдяки цьому методу ми можемо знайти подальші шляхи дослідження, пізнати особистісні властивості, що важко об’єктивуються та вислизають при традиційній організації експерименту, а також не піддаються адекватній кількісній оцінці.
Також можна зазначити, що у рамках нашого дослідження відображаються сучасні тенденції відносно зростання інтересу до здійснення «імпліцитної», на противагу «експліцитній», діагностики, що своїм глибинним змістом пов’язані з поняттям проективної діагностики [50].
Далі ми більш детально зупинимось на описанні методологічного підґрунтя нашого авторського методу.
На першому етапі нашого дослідження у якості ситуації вибору ми використовували моральні дилеми Л. Колберга [5]. Це було аргументовано тим, що моральний вибір за своєю специфікою є різновидом ЕВ за Д. О. Леонтьєвим та Н. В. Пилипко [32] (особистісний вибір за О. Ю. Мандриковою [35]). Але оскільки дилеми були мало наближені до реального життя наших досліджуваних, на наступному етапі вивчення феномену ЕВ ми вирішили від них відмовитись і взяти за основу іншу ситуацію, що буде більш значущою та актуальною.
Спираючись на положення, що вибір – це, як правило, не одномоментний акт, а розгорнутий у часі процес [32], ми пропонуємо у якості методики для дослідження діяльності ЕВ створити ситуацію, в якій досліджуваний повинен буде, по-перше, сконструювати альтернативи, а, по-друге, створити алгоритм, за яким, він можливо зможе прийняти рішення. Для конструювання альтернатив нами була обрана ситуація вибору майбутнього існування. Приводом для обрання саме такої ситуації стала думка про те, що ситуація має бути важливою для досліджуваних та мати пряме відношення до їх реального життя незалежно від віку, статі, соціального статусу, освіти та інших характеристик.
На основі сконструйованих альтернатив, нами були обрані найбільш значущі для досліджуваних, між якими вони у своєму житті на цей час роблять вибір.
Надалі досліджуваними наводилась аргументація «за» та «проти» кожної альтернативи (метод, запропонований Д. О. Леонтьєвим [32]), проводилась суб’єктивна оцінка кожної з них за семантичним диференціалом та за «Колірним тестом ставлень» О. М. Еткінда та Е. Ф. Бажина [7]. Тобто оцінювалась «привабливість» альтернатив як на свідомому так і на несвідомому рівні.
Семантичний диференціал використовувався нами через те, що для дослідження такої категорії як «вибір» виникла необхідність об’єктивації даних суб’єктивних характеристик та їх подальшої обробки статистичними критеріями. З огляду на те, що психосемантика досліджує різноманітні форми існування значень в індивідуальній свідомості (образи, символи, комунікативні і ритуальні дії а також словарні поняття) [53], а також ¬сліди діяльності, зафіксовані у вигляді відношень, що є результатами трьох рівнів ґенезу сліду, що включає у себе сенсорно-перцептивні характеристики, уявлення та думки [6], застосування методу семантичного диференціалу для дослідження категорії вибору є виправданим. Проаналізувавши літературу з даної тематики [6, 8, 53, 56, 63], та не знайшовши відповідного цілям та предмету дослідження семантичного диференціалу, нами була зроблена спроба створити семантичний диференціал, що буде цілком адаптований для нашого дослідження. Більш детально процедура створення диференціалу позначена у наступному розділі.
Для виявлення несвідомого відношення до виділених досліджуваними альтернатив, ми використовували «Колірний тест ставлень» О. М. Еткінда та Є. Ф. Бажина [7]. Для оцінки ми обрали характеристики вибору, що були зазначені в сконструйованому нами семантичному диференціалі. За даними літературних джерел [60] зазначена методика є достатньо чутливим методом для діагностики емоційних аспектів відносин на невербальному рівні як у здорових осіб так і у ХНР.
Задля вивчення особливостей життєвих виборів, що здійснювалися в минулому, досліджуваним пропонувався проективний метод «Дерево життя».
Слід зазначити, що сконструйований нами метод дослідження ЕВ мав не тільки діагностичні можливості, але й в деякій мірі допомагав визначитись досліджуваним у своєму виборі, що вказує на можливість його використання у рамках консультування та психотерапії.
Магістр