Дослідження особливостей агресивної поведінки у молодшому шкільному віці (ID:350797)

2.1. Опис методик дослідження З метою вивчення особливостей агресивної поведінки у молодшому шкільному віці було використано такі методики: «Дім – дерево – людина», «Неіснуюча тварина», Басса-Даркі (адаптований варіант для дітей молодшого шкільного віку). Методика 1. «Неіснуюча тварина» Мета: вивчити рівень агресивності молодших школярів. Матеріал і обладнання: аркуш паперу, кольорові олівці. Інструкція досліджуваному: «Придумай і намалюй неіснуючу тварину і назви її неіснуючою назвою». Обробка результатів: тест якнайкраще віддзеркалює прояви агресивності. Це будь-які знаряддя нападу – роги, кігті, ікла, жало. Зображення зубів відображає схильність до вербальної агресії. Іноді тварина має людську зброю – гармату, лазер, спис, лук. Будь - які гострі нарости, які сама дитина не визначає як зброю нападу, але які створюють відповідне враження у глядача, також є показниками агресивності. Навпаки, зброя, непридатна для бійки (наприклад, загнуті всередину або тупі роги), є проявом не власної агресивності, а боязні агресії та спроби захиститися від неї (як правило, невдалої). Для виявлення агресивності та визначення її форм важливий зовнішній вигляд тварини, безпосереднє враження від малюнка: яка вона на малюнку – страшна, зла чи зовсім не страшна; лякає чи холоднокровно вбиває; нападає та з’їдає чи лякає. Іноді буває досить складно розрізнити за малюнком прояв агресивності дитини та дуже вираженої боязні агресії. Часто ця відмінність проявляється у розповіді, за якою можна визначити, чи ідентифікується дитина із зображеною нею істотою, кого проектує вона в розповіді – себе чи образ ворога.