ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ (ID:448308)

Актуальність дослідження. Мотиваційна сфера є необхідним елементом будь-якої діяльності, можливістю отримання необхідних результатів у процесі набуття знань, умінь і навичок. Мотивація навчальної діяльності постає як особливий вид мотивації. При цьому під мотивом навчальної діяльності треба розуміти чинник, що обумовлює прояв навчальної активності: потреби, цілі, установки, почуття обов’язку, інтереси і т. п. Мотивація є головною рушійною силою будь-якої діяльності людини і професійна діяльність не є виключенням. Мотивація є одним із ведучих факторів успішного навчання молодої людини, а отже її професійного становлення. Розвиток позитивної навчальної мотивації у студентів є однією з умов розвитку особистості та ефективної професійної підготовки. Професійна мотивація відіграє роль компенсаторного фактора: в умовах недостатньо розвинених здібностей, але за наявності високорозвиненої професійної мотивації особистість може досягти більших успіхів, ніж здібна людина, у якої не сформована професійна мотивація. Вивченням мотивації у психології займались такі вчені, як К. Замфір, Є. Ільїн, Ф. Герцберг, К. Маслоу, Х. Хекхаузен, К. Платонов, В. Ковальов, В. Асєєв, Д. Мак-Клелланд, С. Каверіна, В. Осьодло та інші. Необхідна умова для формування у студентів навчальної мотивації – можливість проявляти у навчанні розумову самостійність і ініціативність. Чим активніші методи навчання використовують, тим легше зацікавити предметом студентів. Проблемами мотивації у процесі здійснення навчальної діяльності займались: Л. Виготський, В. Давидов, В. Рєпкін, О. Дусавицький, Ю. Орлова, Н. Творогова, М. Алексєєва, В. Климчук. Проблема навчальної мотивації в даний час набуває особливого значення. Саме в ній специфічним чином висвічуються основні моменти взаємодії індивіда і суспільства, в якому освітній процес набуває пріоритетного значення. При цьому знання про особливості професійної та навчальної мотивації дозволить розширити спектр можливостей для поліпшення продуктивності навчання у вищому навчальному закладі. Об’єктом дослідження є професійна та навчальна мотивація. Предметом дослідження є професійна та навчальна мотивація студентів. Гіпотеза дослідження: полягає у тому, що професійна мотивація та мотивація навчальної діяльності зазнає змін в залежності від терміну навчання у ВНЗ. Метою нашої роботи є виявлення особливостей професійної та навчальної мотивації у студентів. Завдання кваліфікаційної роботи: 1. Теоретично обґрунтувати загальну характеристику професійної мотивації та навчальної мотивації. 2. Емпірично дослідити особливості професійної мотивації у студентів. 3. Діагностувати особливості навчальної мотивації у студентів першого та четвертого курсу. Методи дослідження: для дослідження професійної та навчальної мотивації особистості було використано: теоретичний аналіз першоджерел з теми дослідження; емпіричні методи, а саме: методика «Мотивація професійної діяльності» К. Замфір в модифікації А. Реана, призначена для діагностики мотивації професійної діяльності та методика «Визначення професійної мотивації навчання» (В. Каташев); методи математичної обробки отриманих даних: критерій φ-Фішера, критерій t-Стьюдента. 1.1. Психологічні аспекти дослідження професійної мотивації в сучасній психології Складність і багатоаспектність проблеми мотивації обумовлюється множинністю розуміння її суті, структури та природи, а також методів її вивчення. Тільки у зарубіжній психології, за підрахунками Є. Ільїна, налічується більше 50 теорій мотивації [4]. У цьому контексті доречно навести міркування Х. Хекхаузена, який зазначає, що навряд чи знайдеться інша така ж сфера психологічного дослідження яку можна було б розглядати з таких різних позицій, як психологію мотивації [5]. Розпочинаючи вивчення професійної мотивації, доцільно послідовно розглянути сутність понять «мотив» і «мотивація» - це одна з основних проблем в психології. Навряд чи знайдеться така галузь психології, яка не зачіпала б мотиваційного процесу. Мотив – це такий процес, який управляє поведінкою людини, сприяючи його організованості, спрямованості, активності і стійкості. Вважається також, що мотив – це якийсь узагальнений образ матеріальних або ідеальних предметів, які представляють цінність для індивіда. Як фіксував О. Леонтьєв, поняття «мотив» займає особливе місце в ряді провідних психологічних категорій. Воно виконує важливу пояснювальну функцію, будучи в той же час одним з більш неоднозначних і «розтяжних» [6]. У багатьох вітчизняних визначеннях категорії «мотив» в якості ключового моменту підкреслюється його усвідомленість. Мотив трактується як усвідомлене спонукання до певної дії, що стало безпосередньою причиною дій людини в зовнішньому світі. Але мотиви, як і потреби, можуть характеризуватися різним ступенем усвідомленості. Це визнають і вітчизняні, і зарубіжні автори [8]. Більш повним є визначення мотиву, запропоноване одним з основних дослідників даної проблеми - Л. Божович. Згідно Л. Божович, мотив - це те, через що здійснюється діяльність, в якості мотив можуть виступати предмети зовнішнього світу, уявлення, ідеї, відчуття і переживання. Словом, все те, в чому знайшла своє втілення потреба. Це визначення мотиву знімає майже всі протиріччя в його тлумаченні, де об'єднуються енергетична, динамічна і змістовна сторона [9]. Розвиток і функціонування мотивів є взаємозалежними і взаємодетермінованими, власне мотиви – одночасно і джерела, і носії значущих для особистості потреб. Мотиви розглядаються як сфера суб’єктивного, характеристики ставлення суб’єкта до предметів і явищ реальності. Поряд з іншими соціально-психологічними утвореннями, мотиви мають свою структуру, виконують функцію регуляторів поведінки і виявляються в усіх сферах діяльності. Мотиви є динамічними структурами, які не можна розглядати автономно, за межами суспільного та індивідуального професійного розвитку особистості [10]. Трактування мотивації, як психічного явища багатоаспектне. В одному випадку – «як сукупність факторів, що направляють і підтримують, визначають поведінку, в іншому випадку - як сукупність мотивів, в третьому – як спонукання, що викликає активність організму і визначає її спрямованість». Крім того, мотивація розглядається як процес психічної регуляції конкретної діяльності, як процес дії мотиву і як механізм, що визначає виникнення, напрямок і способи здійснення конкретних форм діяльності, як сукупна система процесів, що відповідають за спонукання і діяльність. Особлива роль у вітчизняній психології належить дослідженням, пов’язаним з розвитком уявлень про мотивацію у роботах Л. Виготського, О. Леонтьєва, В. Мясищева, С. Рубінштейна, Д. Узнадзе та інші [6; 11]. 1.2. Загальна характеристика мотивації навчальної діяльності. Проблема мотивації навчання є однією з центральних у психології, оскільки і результат, і процес засвоєння знань значною мірою залежать від залученості до навчального процесу, зацікавленості особистості тих, хто навчається. Навчальна мотивація, як і інша, є системним, ієрархічно структурованим утворенням, і характеризується спрямованістю, стійкістю та динамічністю. Вона ґрунтується на потребі – психічному стані, що характеризується пізнавальною активністю дитини, її готовністю до засвоєння знань. Емоційне переживання пізнавальної потреби та її задоволення є інтересом. Інтерес, по А.К. Марковій, може бути широким, планованим, результативним, процесуально-змістовним, учбово-пізнавальним і перетворюючим (вищий рівень). Мотивація є сукупністю зовнішніх та внутрішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності та надають її спрямованість, яка орієнтована на досягнення певної мети. Розвиток позитивної навчальної мотивації у студентів є умовою особистісного розвитку та ефективної професійної підготовки. Фактор мотивації для успішного навчання є основним, тому для успішної побудови навчального процесу є важливим високий рівень їх мотивації до навчання. Викладачі вищих навчальних закладів зустрічаються при проведенні занять з відсутністю регулярної і цілеспрямованої навчальної діяльності студентів, причина, частіше за все, полягає у мотивації. Фактори які можуть сприяти формуванню мотивації навчальної діяльності студентів, діляться на дві групи: об'єктивні, що відображають особливість самої організації освітнього процесу, привабливість вузу, специфіку навчальних дисциплін, і суб'єктивні, що характеризують індивідуально-психологічні особливості студентів і рівень сформованості у них навчально-професійної мотивації в довузівський період, а також особистісні особливості викладацького складу, його ставлення до студентів і до своєї професії в цілому. Співвідношення пізнавальних і професійних мотивів у структурі навчальної мотивації студентів, на думку Н. Бакшаєвої, О. Вербицького, полягає в наступному: 2.1. Методологічні аспекти дослідження Наше дослідження мало на меті виявити виявлення особливостей професійної та навчальної мотивації у студентів. В дослідженні використовувались наступні методики: методика «Мотивація професійної діяльності» К. Замфір в модифікації А. Реана, призначена для діагностики мотивації професійної діяльності та методика «Визначення мотивації навчання» (В. Каташев). Методика «Мотивація професійної діяльності» К. Замфір в модифікації А. Реана, призначена для діагностики мотивації професійної діяльності [1]. Методика може застосовуватися для діагностики структури мотивації професійної діяльності і являє собою список із семи мотивів. Випробуваним пропонується оцінити за значимість мотиви професійної діяльності за п’ятибальною шкалою. Потім підраховуються показники внутрішньої (ВМ) і зовнішньої позитивної мотивації (ЗПМ) і зовнішньої негативної мотивації (ЗНМ), відповідно до існуючих ключів. Показником вираженості кожного типу мотивації буде число, укладене в межах від 1 до 5 (можливо і дробове число). На підставі отриманих результатів визначається мотиваційний комплекс особистості – співвідношення між собою трьох видів мотивації: ВМ, ЗПМ і ЗНМ. До найкращих та оптимальних мотиваційних комплексів можна віднести наступні два типи поєднання: ВМ˃ЗПМ˃ЗНМ і ВМ=ЗПМ˃ЗНМ. Найгіршим мотиваційним комплексом є тип ЗНМ˃ЗПМ˃ВМ. При інтерпретації потрібно враховувати не тільки тип мотиваційного комплексу, але і те наскільки один тип мотивації перевершує іншій по мірі вираженості. Методика «Визначення професійної мотивації навчання» (В. Каташев). Спрямована на визначення рівня мотивації навчання у вузі (високий, нормальний, середній рівні). Опитувальник складається з 6 питань і 44 тверджень. Застосовується шкала Лайкерта, кожне твердження оцінюється респондентом від 1 (впевнено «ні») до 5 (впевнено «так») балів. Результати оцінюються за чотирма шкалами (чотири рядки). У кожній шкалі 11 питань, отже, мінімальною сумою балів може бути 11 одиниць, максимальною – 55. Кожна шкала відповідає своєму рівню мотивації. Шкала, за якою буде набрано максимальну кількість балів, позначить рівень мотивації навчання в університеті. При однаковій кількості балів за кількома шкалами, пріоритет віддається номінально більш високому рівню мотивації. При цьому автор підкреслює, що високі рівні мотивації (3-4) значимі від 33 балів і більше. Автор методики також зазначає, що оскільки перший рівень віднесено до нехарактерних для студентів, інтерпретації піддаються тільки другий, третій і четвертий рівні (2, 3, 4 рядки). Таким чином, виходить, що: середній рівень мотивації відповідає першому рівню і другому рядку таблиці; нормальний рівень мотивації відповідає другому рівню і третьому рядку таблиці; високий рівень мотивації відповідає третьому рівню і четвертому рядку таблиці. Доцільність застосування даної методики була обумовлена тим, що на сьогоднішній день вона є однією з небагатьох методик, спрямованих на вимірювання навчальної мотивації студентів вузів. Для обробки результатів дослідження були використані методи математичної статистики: критерій φ-Фішера, критерій t-Стьюдента для порівняння двох незалежний вибірок. 2.2. Дослідження професійної мотивації у студентів. Для визначення особливостей професійної мотивації нами була проведена методика «Мотивація професійної діяльності» (К. Замфір в модифікації А. Реана). На підставі аналізу даних, отриманих за допомогою опитувальника мотивації професійної діяльності, щодо параметрів професійної мотивації було визначено особистісний мотиваційний комплекс кожного респондента, як тип співвідношення між собою трьох видів мотивації: внутрішньої мотивації (ВМ), зовнішньо позитивної мотивації (ЗПМ), зовнішньо негативної мотивації (ЗНМ) (див. рис. 2.1. та 2.2.). Виявлено, що провідним мотиваційним комплексом у студентів 1 курсу є співвідношення трьох видів мотивації, де переважаючою є зовнішня негативна мотивація, далі внутрішня мотивація і найменш вираженою є зовнішня позитивна мотивація (ЗНМ˃ВМ˃ЗПМ). У разі дії негативної мотивації людину спонукає до діяльності страх перед можливими прикрощами або покаранням і прагнення їх уникнути. Вплив такої мотивації тим сильніше на людину, чим більше його впевненість в неминучості покарання. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Бакшаева, Н. А. Психология мотивации студентов: учеб. пособие для вузов. 2-е изд., стер. М.: Издательство Юрайт, 2018. 170 с. 2. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов. М.: ПЕР СЭ, 2001. 511 с. 3. Божович Л.И., Благонадёжина А.А. Изучение мотивации поведения детей и подростков. Сборник статей. М.: Педагогика, 1972. 352 с. 4. Вікова та педагогічна психологія: Навч. Посіб.// Під ред. О. В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З В. Огороднічук та ін. К.; Просвіта, 2001. С. 7 – 38. 5. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога: Монографія. Луцьк: Ред..-вид. від. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім.. Лесі Українки, 2003. 320с. 6. Євсюков О. П., Куфлієвський А. С., Лєбєдєв Д. С. та ін. Екстремальна психологія: підручник. К.: ТОВ «Авгст Трейд», 2007. 502 с. 7. Єрохін, С. А. Концепція професійної мотивації студентів як фактору конкурентності на ринку праці. Юридична наука, 2011. №1. С. 20-28. 8. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій. Навчальний посібник. Луцьк: Вид – во Волинського держ. університету, 1997. 180 с. 9. Зимняя И. А. Педагогическая психология. М.: Логос, 2004. 384 с. 10. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы: учеб. пособие. СПб.: Питер, 2003. 508 с. 11. Климчук В. О. Психологічні детермінанти розвитку внутрішньої мотивації студентів у навчальній діяльності: автореф. дис. … канд.-та психол. наук: 19.00.07. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2004. 36 с. 12. Климчук В.О., Грищук Н.В. Мотивація вчителів та учнів: чи існує зв’язок? Обдарована дитина, 2006. №1. С. 23-26.