Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Однією з основних властивостей нервової системи є здатність до тривалого зберігання інформації про зовнішні події. Пам'ять лежить в основі здібностей людини і є умовою навчення, отримання знань, формування умінь і навичок, таким чином, пам'ять входить в структуру інтелекту особистості [19]. Без пам'яті неможливе нормальне функціонування ні людини, ні суспільства. Завдяки пам'яті людина виділилася з тваринного царства і досягла тих висот, на яких вона зараз знаходиться. Подальший прогрес людини без постійного поліпшення цієї функції неприпустимий. На розвиток пам'яті, передусім, впливає генетичний чинник, спадковість. Проте, вплив ззовні також відіграє важливу роль в становленні і протіканні мнемічних процесів.
Якщо пам'ять - процес динамічний, то мірою активності психічної діяльності людини і визначаються її якісні і кількісні показники. Відомий англійський фізіолог Грей Уолтер у своїй книзі "Живий мозок" дав таке визначення пам'яті: "Пам'ять - це не кинута на стіл монета, а свічка", що постійно горить. Якщо говорити ще коротше, можна сказати: "Пам'ять - це процес" [3]. Процес, який починається з моменту народження людини і триває усе її життя.
Перше систематичне вивчення вищих форм пам'яті належить Л.С.Виготському, який у кінці 20-х років уперше приступив до дослідження питання про розвиток вищих форм пам'яті. Він показав, що вищі форми пам'яті є складною формою психічної діяльності, соціальною за своїм походженням, простежив головні етапи розвитку складного опосередкованого запам'ятовування.
Ці дослідження були продовжені іншими вітчизняними дослідниками, які звернули увагу на закони, що лежать в основі мимовільного запам'ятовування і детально описали форми організації матеріалів, які використовуються в процесі свідомого, осмисленого запам'ятовування. Саме дослідження А.О.Смирнова і П.І. Зінченка розкрили суттєві закони пам'яті як осмисленої людської діяльності, встановили залежність запам'ятовування від поставленого завдання і описали головні прийоми запам'ятовування складного матеріалу [19].
Сучасна наука визначає пам'ять як систему запам'ятовування, зберігання і відтворення інформації. Незважаючи на тривалу історію вивчення пам'яті, аж до початку XX ст. були відсутні будь-які пояснення цього явища [12]. Науково- обгрунтовані дані про закономірності пам'яті - найважливішу функцію головного мозку - отримані лише в останні десятиліття. Існує декілька гіпотез механізмів запам'ятовування інформації в людському мозку. Успіхи біологічної кібернетики в розгадці роботи механізмів мозку призводять до нових відкриттів і гіпотез, що пояснюють прадавню і все ще не вирішену до кінця загадку природи. Все вищевиклaдене свідчить про aктуaльність обрaної теми дослідження «Дослідження пам’яті у дітей та дорослих».
Об’єкт дослідження: пам’ять особистості.
Предмет дослідження: рівень розвитку пам’яті особистостей різного віку.
Мета дослідження: теретично обгрунтувати психологічні особливості і пчихологічні аспекти розвитку пам’яті особистостей різного віку.
Завдання дослідження:
Охарактеризувати психолого-педагогічну характеристику розвитку пам’яті у психолого-педагогічній літературі;
Означити властивості пам’яті як психічного процесу;
Екпериментально визначити рівень розвитку пам’яті особистості різного віку;
Методи дослідження: аналіз наукових джерел, теоретичний аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, спостереження, методи математичної статистки.
Структура роботи складається із вступу, двох розділів з підрозділами, висновків до кожного розділу, висновків, списку використаних джерел (22 позиції). Загальний обсяг роботи становить 32 сторінки.
Магістр