0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Вплив соціально-психологічної безпеки на рівень задоволеності якістю життя студентів-психологів (ID:563164)

Тип роботи: бакалаврська
Дисципліна:Психологія
Сторінок: 54
Рік виконання: 2021
Вартість: 3500
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………………..3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК ФАКТОРУ ВПЛИВУ НА РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ……………………………………………6 1.1. Інтерпретації категорії «соціально-психологічна безпека»………………..6 1.2.Основні чинники рівня задоволеності якістю життя………………………18 1.3. Психологічні особливості студентської молоді…………………………….28 Висновки до першого розділу…………………………………………………….35 РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ………………………………………………………37 2.1. Організація емпіричного дослідження………………………………………37 2.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження та їх інтерпретація………….39 Висновки до другого розділу…………………………………………….………47 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………49 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….……..54
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК ФАКТОРУ ВПЛИВУ НА РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ 1.1. Інтерпретації категорії «соціально-психологічна безпека» У сучасній українській мові слово «безпека» означає стан, коли кому-, чому-небудь ніхто і ніщо не загрожує [20, c. 430], а небезпека – це можливість якогось нещастя, лиха, катастрофи [19, c. 953]. С. Рощін і В. Соснін проаналізували зміст поняття «безпека» на основі визначень, що даються в тлумачних словниках різних країн, і дійшли висновку, що в різних культурах сформувалися приблизно однакові уявлення про безпеку, акцент в яких робиться на почуттях і переживаннях людини, пов'язаних з її становищем в сьогоденні і перспективами на майбутнє. Іншими словами, для людини безпека – це передусім почуття захищеності від дії різного роду небезпек [18]. Як у звичному, так і в науковому розумінні, безпека оцінюється як певний факт, як щось цінне й досяжне, що створюється людьми, як певна цінна властивість, характеристика предмета. Інакше кажучи, безпека являє собою певну потребу і благо, тому що «класифікація того чи іншого об’єкта як важливого або цінного для людини означає, що цей об’єкт чи стан є благом або потребою, кваліфікація ж як неважливого означає, що він не є не тим, не іншим» [15, c. 44]. Тож безпека – це відсутність загроз життєво важливим інтересам людини: її життю, здоров’ю і добробуту. Безпека належить до базових людських потреб і є потребою дефіциту. Це означає, що доки людина не почувається безпечно, вона не може належним чином дбати про потреби вищого порядку – соціальні та духовні. За сферами забезпечення можна виділити такі види безпеки, як психологічна, військова, політична, економічна, соціальна, фізична, екологічна, транспортна, виробнича і т. ін. За суб’єктами, безпека яких забезпечується, виділяють такі види безпеки: людини, суспільства, держави. Огляд наукових робіт, в яких використовується поняття психологічної безпеки, показує, що в його рамках вивчаються: психологічні фактори небезпеки – безпеки середовища (стилі, форми, методи спілкування і взаємодії, предметно просторові особливості та ін.); особистісні детермінанти захищеності людини від негативних впливів середовища (соціальних, інформаційних, політичних, економічних, екологічних та інших факторів); способи підвищення психологічної стійкості, захищеності; види негативних психологічних впливів і способи захисту від них (зазвичай використовується термін «інформаційно-психологічна безпека»); людський фактор (психологічні умови) безпечної діяльності (наприклад, дослідження психологічних причин нещасних випадків на виробництві, формування безпечної поведінки, самозабезпечення безпеки); психологічна стійкість людини в процесі екстремальної діяльності; вплив надзвичайних ситуацій, важких і небезпечних умов на психіку і особистість; суб'єктивне сприйняття ситуації як небезпечної або безпечної; переживання безпеки, ступінь задоволення потреби в безпеці та ін. Очевидно, що різноманіття в науці має позитивні сторони. Людину, психіку, діяльність, соціальні та інші процеси неможливо охопити єдиним поглядом, адекватно представити, розглядаючи їх з однієї точки. Тому чим більше теорій, тим більше граней реальності потрапляють у сферу наукового розгляду. З другого боку, варто зазначити, що різноманіття підходів, позицій, ракурсів розгляду психологічної безпеки не піддається одновимірної класифікації. Так, психологічна безпека в одних роботах співвідноситься з характеристиками зовнішнього світу або впливів (стан середовища; умови життєдіяльності; відсутність загроз, прихованих форм насильства над особистістю, небезпек для психіки і особистості в цілому), в інших – з психологічними характеристиками, станами самої людини (захищеність від негативних впливів, стійкість, переживання безпеки). При цьому людина, а саме її психіка або психологічні властивості розглядаються, по-перше, як об'єкт безпеки (об'єкт, що охороняється); по-друге, як фактор небезпеки-безпеки (наприклад, власної життєдіяльності); по-третє, як сфера відображення, локалізації почуття безпеки; по-четверте, як джерело, керуюча інстанція, яка породжує властивості суб'єкта безпеки. Коли вивчається інформаційно-психологічна безпека складних об'єктів, що охороняються (організації, держави, суспільства) або об'єктів, які потенційно містять небезпечні фактори (реклама, Інтернет та ін.), особистість як така навіть не є об'єктом дослідження.