Зразок роботи
Постановка проблеми. Взаємодія людини з оточуючим світом розпочинається із психічних процесів, які є основою людської психіки. Завдяки функціонуванню психічних процесів відбувається психічна діяльність індивіда.
Розвиток людського організму у філогенезі призвів до виникнення нових форм відображення навколишньої дійсності – чутливості. Чутливість, будучи однією із основних функцій нервової системи, допомагає організму сприймати та усвідомлювати подразнення від навколишнього середовища. Ключову роль у взаємодії людини з навколишнім світом відіграють пізнавальні психічні процеси, зокрема відчуття та сприймання, які інформують психіку людини та орієнтують людську діяльність на взаємодію із світом.
Людське пізнання світу здебільшого ґрунтується на чуттєвих критеріях, оскільки пізнавальні процеси не лише виступають у ролі засобів пізнання, але й самі цікавлять людину.
Актуальність дослідження. Процес пізнання, будучи активним процесом відтворення дійсності у свідомості людини, ґрунтується на чуттєвому сприйнятті та можливий лише при взаємодії індивіда з явищами навколишнього світу, що зумовлює актуальність дослідження.
Як бачимо, соціальна значущість проблеми та недостатнє її вивчення у науковій літературі зумовили вибір теми курсової роботи «Чутливість як властивість особистості та її значення в життєдіяльності людини».
Дослідженню обраної проблематики присвятили свої праці зарубіжні та вітчизняні вчені, зокрема: Дж. Берклі, О.Брусенко, Л.Венгер, Л.Виготський, О.Винославська, Л.Волинська, І.Герберт, П.Гончарук, В.Зайчук, А.Запорожець, І.Кант, В.Кирильчук, М.Коральчук, О.Коханова, А.Леонтьев, А.Маклаков, С.Максименко, А.Мигунов, Р.Немов, З.Огороднійчук, І.Павлов, О.Пасєкова, Т.Пастрик, А.Петровський, О.Решетов, В.Рибалка, С.Рубінштейн, В.Саблин, О.Скрипченко, С.Слаква, З.Стежко, О.Степанов, Д.Узнадзе, А.Ухтомський, О.Фіцула, М.Хардинг, І.Цимбалюк, В.Шевченко І.Шеррінгтон та інші.
Об’єкт дослідження – чутливість як властивість особистості.
Предмет дослідження – особливості чутливості як властивості особистості.
Мета дослідження – розкрити основні погляди на сутність чутливості особистості та визначити її значення для життєдіяльності людини.
Завдання дослідження:
1. Визначити та проаналізувати теоретичні підходи до вивчення сутності поняття чутливості.
2. Проаналізувати структуру та особливості чуттєвого образу.
3. Проаналізувати поняття «чуттєве пізнання» та описати його особливості.
4. Обгрунтувати значення чутливості в життєдіяльності людини.
Методи і методики дослідження. Курсова робота побудована на основі системного аналізу наукової літератури та Інтернет ресурсів. У роботі використано теоретичні методи дослідження (аналіз, синтез, порівняння та узагальнення наукової інформації).
Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні поглядів на дефініцію «чутливість» у контексті властивості особистості; у визначенні ролі чутливості для життєдіяльності людини.
Практичне значення роботи полягає у тому, що матеріали курсового дослідження можуть використовуватись практичними психологами для емпіричних досліджень індивідуальної чутливості особистості.
Структура і обсяг курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 30 сторінок друкованого тексту.
РОЗДІЛ 1.
СУТНІСТЬ ЧУТЛИВОСТІ ЯК ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ
1.1. Поняття чутливості як властивості особистості
Подразнювальність, яка виникла в результаті філогенезу, зумовила появу нової форми відображення – чутливості, яка і стала елементарною формою психічного життя. Під чутливістю прийнято розглядати таку форму відображення навколишньої дійсності, за якої біологічно незначні подразники стають значущими, сигналізуючи про життєво важливі явища [14, с. 123].
У фізіології поняття «чутливість» розглядається як:
Частина рецепції, яку сприймає психіка (всі імпульси, які надходять у різні відділи центральної нервової системи);
Здатність організму сприймати подразнення, які надходять з оточуючого середовища або власних органів і тканин.
Чутливість є однією із головних функцій центральної нервової системи, яка полягає у здатності організму сприймати рецепторами й усвідомлювати подразнення від навколишнього середовища та внутрішніх органів.
Таким чином, можна зазначити, що чутливість – це так складова частина рецепції, до якого крім усвідомленої інформації входить також інформація від автономної нервової системи.
Кожен вид чутливості залежить від роботи окремого аналізатора, до якого входять рецептори, провідні шляхи та відповідні зони кори головного мозку. Варто також зазначити, що диференційовані відповіді організму слідують після чутливості, тобто після реакції на подразник.
Чутливість, як форма відображення, вперше з’явилась у тварин і трактувалась як здатність істоти реагувати на нейтральні впливи, які сигналізують про появу важливих чинників для життєдіяльності організму.
Підтвердженням цього стало експериментальне дослідження, яке провів Ф.Брамштедт з одноклітинними організмами [8, с. 11]. В ході експерименту вчений помітив, що, незважаючи на примітивну будову, одноклітинні організми здатні реагувати на тепло, оскільки його вплив є біотичним та важливими для них, на відмінно від світла, які є нейтральним подразником для організму одноклітинних тварин [8, с. 11].
Поява чутливості у розвитку, зокрема і людини, детерміноване зародженням елементарних форм аналізу та синтезу, тобто виділенням конкретних ознак та об’єднанням явищ та процесів за окремими властивостями.
Таким чином, ми бачимо, що розвиток чутливості безпосередньо пов’язаний із розвитком психічних процесів та властивостей. Крім того, чутливість є тією властивістю, яка породжує виникнення відображувальних впливів органічних та неорганічних чинників на організм.
Відповідно до того, що людина є істотою з вищою нервовою системою, рівень її відображення значно складніший за будовою, аніж у представників тваринного світу.
Магістр