Зразок роботи
Самооцінка є однією з істотних умов, завдяки якій людина стає собою. Це породжує в особистості потребу відповідати не тільки рівню оточуючих, а й власних особистих оцінок. Правильно сформована самооцінка виступає як самопізнання, сукупність індивідуальних особливостей та як певне ставлення до себе, в тому числі усвідомлення своєї особистості як стійкого об’єкта.
Самооцінка перебуває в багатьох зв’язках і відносинах з усіма психічними утвореннями особистості і є важливою детермінантою всіх форм і видів її діяльності та спілкування. Зародження здатності до формування самооцінки сягає корінням у раннє дитинство, а її розвиток і вдосконалення відбувається протягом усього життя людини.
Найбільший інтерес дослідників викликало вивчення самооцінки підлітків. Це пов’язано з тим, що в цей період життя найбільш значущі за своїми проявами і наслідками особистісні зміни знаходяться у зв’язку із трансформацією самосвідомості. У підлітковому віці актуалізується процес розвитку «Я» особистості, оскільки посилюється значення самопізнання, саморозвитку, процесу пошуку сенсу життя. На формування самооцінки підлітка, який ще не усвідомлює свій «Я-образ», великий вплив має соціальне оточення, насамперед - однолітків, яким віддається перевага спілкування. Серед багатьох інших позитивних ефектів стосунки з однолітками виступають вагомим чинником розвитку самооцінки підлітка (А. Я. Большунов, Н. Я. Большунова, Л. І. Божович, Д. І. Фельдштейн, Я. Л. Коломінський, А.В. Петровський, Н. І. Шевандрін та ін.).
У той же час розвиток самооцінки підлітка в результаті зустрічає багато протиріч:
- між потребою в чіткому зовнішньому орієнтирі, необхідному для формування адекватної самооцінки в підлітковому віці, її неоднозначністю, яка зумовлена об’єктивною множинністю позицій оцінки підлітка оточуючими, в тому числі однолітками;
- між прагненням підлітка досягти єдності з референтною групою однолітків, що включає прийняття оцінок, які ними транслюються, і прагненням виділитися з групи, що супроводжується певним неприйняттям оціночних відносин;
- між бажанням підлітка найбільш повно і адекватно пізнати власні здібності, і між труднощами, властивими віку, коли він відокремлює дійсне від бажаного.
Необхідність вирішення цих протиріч, виявлення і більш повного розуміння умов, що впливають на розвиток правильної самооцінки особистості в підлітковому віці, зумовили вибір теми роботи.
Згідно з дослідженнями психологів, зокрема І. В. Дубровіної, «істотною рисою, особливо для підлітка, є зміна ставлення до себе, що забарвлює всі його вчинки, а тому в більшості випадків може помітно використовуватися, хоча іноді й замасковано». Таким чином, розвиток самооцінки є однією з найважливіших характеристик особистості підлітка.
Метою курсової роботи є вивчення розвитку адекватної самооцінки в підлітковому віці.
Виходячи з поставленої мети, були сформульовані такі завдання роботи:
Магістр