Презентація на тему: "Психосоматика м'язового защемлення" (ID:836464)

Психосоматика м'язового защемлення – це феномен, коли психічний стан людини впливає на фізичне здоров'я, зокрема на м'язи. Защемлення м'язів може бути причиною болю, дискомфорту та обмеження рухів. Наприклад, стрес, тривожність або депресія можуть призвести до напруги м'язів, що може призвести до їх защемлення. Це може відбутися через збільшення тонусу м'язів або через перенапруження м'язових волокон. У цьому випадку, для вирішення проблеми необхідно не тільки лікувати фізичні симптоми, але й працювати з психологічними причинами, які лежать в основі напруги та стресу. М'язовий затиск проявляється у напрузі м’яза або групи м'язів навіть у спокійному положенні. При цьому відбувається гіпертрофування (збільшення), скам'яніння м'яза, тим самим створюється перешкода для рухової активності. Блок – поєднання м'язових затисків або защемлень. При цьому можлива як дуже сильна напруженість м'язів, так і надмірне їхнє розслаблення. М'язи відповідальні за активну роботу через дію, за рухову діяльність організму. Отже, затиски, що створюють перешкоду для фізичного руху, є символом передумов, які заважають психічній діяльності людини. Це показник того, що всередині організм чинить опір: «Не хочу робити». Друга низка чинників може мати зв'язок із тим, що людина переживає про неможливість вчинення дії. Кожен пригнічуваний конфлікт усередині людини сприяє скутому положенню м'язів. Наприклад, у момент страху відбувається затримка дихання, через це напружуються необхідні м'язи. Таким чином тіло, а конкретно, м'язи, рефлекторно стискаються, тим самим проявляючи захисну функцію.