Психологічні особливості міжособистісної взаємодії студентів (ID:899426)

ВСТУП Актуальність теми. У наш час зміни в суспільного розвитку другої половини минулого XX століття й початку XXI століття, які міцно зв’язані з інформаційними та комп’ютерними технологіями, спричинють зовсім нові закономірності людського життя. Поява нових умов соціалізації молодого покоління, постійна конкуренція на ринку праці, великі вимоги до професійних й особистісних якостей працівника спричинюють напругу й конкуренцію навіть уже в колективі студентів. Названі факти можуть розвинути деструктивні зміни в розвитку особистості. Саме тому Через це дуже важливим є те, як зберегти й збільшити потенціал молоді, знайти шляхи реалізації в правильному напрямку, захистити від дії негативної інформації, сприяти вибору високоморальних життєвих орієнтирів. Через це вихід із ситуації, яка склалася, науковці вбачають у вивченні міжособистісних відносин у так званих групах ровесників (куди належать колективи студентів), так як саме їм належить основне місце в молодіжному житті, мікросередовища студентства, у цілеспрямованому створенні, корекції та регулюванні відносин молоді, в утворенні належного середовища для виховання молодого покоління, в прививанні навиків комунікативної толерантності. Це і є тими явищами, що, врешті, надають розвиток особі, потребують серйозного та досконалого вивчення. Таким чином, педагогічний процес, що спеціально запроваджений у професійно-технічних навчальних закладах в межах студентських колективів, є засобами розвитку людини – спеціаліста в майбутньому. З вище вказаного ми можемо зробити такі висновки, що педагогічний процес у професійно-технічних навчальних закладах (коледжах та технікумах) важливо утверджувати, ґрунтуючись на вивченні особливостей розвитку й життя студентської групи, суті міжособистісних взаємин в ньому. Відносно з виявленими особливостями діяльності студентського осередку, його складових частин, педагогічної (організаторська, конструктивна та комунікативна) діяльності слід зосереджуватися на створенні сприятливих міжособистісних відносин між студентами, що дозволить не допустити безліч складнощів, що з’являються в їхньому навчанні у професійному технічному закладі: полегшити період адаптації першокурсників у коледжі, створити психологічно комфортні умови для розкриття та розвитку творчих здібностей студентів, їх професійної підготовки та становлення як майбутніх спеціалістів тощо. Через це вивчення та дослідження особливостей міжособистісних відносин у студентському колективі є зараз досить актуальними. Мета дослідження полягає у дослідженні сутності міжособистісних відносин в студентському колективі. Об’єкт дослідження – міжособистісна взаємодія студентів. Предмет дослідження – міжособистісні відносини студентів коледжу. Міжособистісні стосунки людей і стосунки у групах досліджували такі відомі вітчизняні та зарубіжні вчені: Ананьєв Б.Г., Болтівець С.І., Брунер Д., Буєва Л.П., Виготський Л.С., Волков Б.С., Головаха Е,І., Грановська Р.М., Казанцева Г.М., Казміренко В,П., Келлі Х., Костюк Г.С., Краковський А.П., Леонтьєв О.О., Маслоу А., Ольшанський В.Б., А.В.Петровський А.В., Роджерс К., Розенберг М., Рубінштейн С.Л., Синявський В.В., Спілбергер-Ханін Ч., Уїлсон Е., Уманський І.І., Федоришин Б.А., Фельдштейн Д.Й., Фрейд З., Фром Е., Холл Е., Хорні К., Юрі У. та багато інших. Теоретичний аналіз даного питання говорить про те, що соціальне становлення особистості відбувається лише за умови активного спілкування, що дозволяє правильно орієнтуватися в соціумі, і включає його різні зв’язки та стосунки з оточуючими. Дуже важливим при утвердженні міжособистісних відносин в колективі є створення сприятливого соціально-психологічного клімату, втілення ідей гуманізму у стосунках з оточуючими, творчой атмосфери. Нині науковцями проведено безліч дослідженнь феномену різних колективів та різного роду процесів у групах. Наприклад, дослідженню лідерства в колективі присвячені праці І.П.Волкова, Р.Л.Кричевського та ін. Групові норми й закономірності їхнього функціонування знайшли своє відображення в роботах М.І.Бобнєвої, О.М.Пенькова та інших дослідників. Соціально-психологічний клімат колективу та його особливості досліджували Н.П.Анікєєва, В.В.Бойко, А.Г.Ковальов, Б.Д.Паригін, В.Н.Панфьоров, та ін. А.І.Донцов вивчав такі поняття як згуртованість, що є інтегральною характеристикою колективу. Людина через свою суспільну природу, реалізується як особистість через її приналежність до різних суспільних спільнот, всередині яких з’являються та розвиваються міжособистісні відносини з оточуючими. Їхній склад та особливості залежать від того, до яких саме груп включається особа, які має права і обов’язки. Велику роль у цьому відіграє студентська група. Вона - один із найбільш вирішальних мікросоціальних факторів утвердження особистості, а ще - один із засобів виховання. Саме в студентській групі здійснюється трудове, моральне та ідейне виховання, особистість набуває своїх колективістських рис. Те, якою мірою утверджуватимуться стосунки першокурсника з групою, дуже впливатиме на його швидкість та ефективність адаптації у навчальному закладі. Для первинного колективу коледжу властиве те, що, коли колишні учні стають студентами, то опиняються у середовищі, де вони не знають один одного, і ті студенти, які в школі були „ізгоями", мають можливість показати свої здібності та зайняти в групі статус вищий, ніж був у школі. Під час становлення колективу значну роль відіграють такі соціальні явища, як: суспільна думка, самоствердження, загальний настрій у колективі, традиції тощо. Самоствердження особистості у новому колективі, має велике значення, тобто її бажання зайняти певну позицію у колективі, через яку особистість мала б до себе повагу, довіру, визнання та підтримку з боку інших членів групи. Ще одним важливим елементом психології колективу є суспільна думка. Вона впливає як на окрему особистість, так і на всю групу, на утвердження її звичаїв, традицій, норм та інтересів. Проявляється суспільна думка через бажання, оцінки, схвалення чи засудження, вимоги тощо. Надзвичайно важливо, аби академічна група була по відношенню до кожного з її членів референтною, тобто мала великий вплив на утвердження переконань студентів, їхнє ставлення до оточуючих, навчання. Тому потрібно, щоб група сформувалася як згуртований зі спільною метою колектив, думку котрого цінуватиме кожен з його членів [3]. Особистісні відносини студентів основані, переважно, на емоційному підґрунті. Особливості, які відрізняють студентський колектив від інших видів колективу, такі: головним видом діяльності є навчання, що направлене на здобуття освіти; поєднанням мети та мотивації (бажання членів колективу отримати фах); однаковий віковий склад; обмеженість у часі існування (3-4 роки); постійний склад; послідовна та планомірна навчальна діяльність; порівняно високий рівень ієрархії самоврядування (староста групи, заступник старости, профгрупорг тощо) [1]. Різноманітність відносин, що з’являються між студентами під час тривалого взаємного спілкування, утворює 2 основні системи: систему ділових відносин та систему особистісних відносин. Прикладом ділових відносин можна назвати студентське самоврядування, як форму організації студентського колективу, що дає можливість студентам право на самостійне керівництво своєю діяльністю, змістом якого є розробка, прийняття і здійснення особистих рішень щодо реалізації різних напрямків свого життя і діяльності під час професійної підготовки у професійних-технічних закладах. Отже, з вище вказаного ми можемо зробити висновок, що успіх у навчанні багато в чому залежить як від самого студента, так і від ставлення до нього членів колективу, а також тієї ролі, яку він у ньому відіграє. Завдання дослідження: 1. Здійснити аналіз науково-теоретичної та методичної літератури за темою дослідження. 2. Дослідити особливості міжособистісної взаємодії студентів коледжу через їх рівень адаптивності, комунікативності та тривожності студентів. 3. Розробити та науково обґрунтувати тренінгові заняття для студентів 1 курсу коледжу для зняття психо-емоційної напруги, підвищення рівня адаптивності, комунікативності, зменшення рівня тривожності. 4. Експериментально перевірити ефективність тренінгових заняття для студентів 1 курсу коледжу. Для розкриття та обґрунтування питань плану були застосовані, зокрема, такі методи, як: аналітичний, порівняльний, системно-функціональний, історичний, описовий, статистичний, узагальнюючий. Практичне значення отриманих результатів полягає у використанні розробленої методики у коледжах, училищах, технікумах, початкових курсах вищих навчальних закладів для підвищення адаптивності та комунікативності у студентів-першокурсників, зняття емоційної напруги, зменшення рівня тривожності, покращення міжособистісних взаємин у студентському колективі, а також для поглибленого вивчення студентами дисципліни «Психологія» у закладах вищої освіти, під час проходження курсів підвищення кваліфікації вчителями-психологами. База дослідження: Ржищівський індустріально-педагогічний фаховий коледж, Київська область. Структура роботи: робота складається із вступу, 3 розділів, 8 підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи становить 118 сторінок, обсяг основного тексту 74 сторінки, список використаних джерел нараховує 58 найменувань на 6 сторінках.