Вивчення впливу копінг-стратегій на рівень стресу цивільних осіб під час воєнного конфлікту (ID:947479)

ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Теоретико-методологічні основи вивчення впливу копінг-стратегій на рівень стресу цивільних осіб під час воєнного конфлікту 1.1. Сутність поняття копінг-стратегії, як характеристики особистості 1.2. Аналіз поняття стресу, його видів та чинників 1.3. Особливості копінг-стратегій під час воєнного конфлікту Висновки до першого розділу Розділ 2. Емпіричне дослідження впливу копінг-стратегій на рівень стресу цивільних осіб під час воєнного конфлікту 2.1. Методичне забезпечення та організація емпіричного дослідження 2.2. Аналіз типів копінг-стратегій та рівня стресу цивільних осіб під час воєнного конфлікту 2.3. Аналіз впливу копінг-стратегій на рівень стресу цивільних осіб під час воєнного конфлікту Висновки до другого розділу Розділ 3. Методологічне забезпечення формування продуктивних копінг-стратегій у цивільних осіб під час воєнного конфлікту 3.1. Загальні рекомендації для підвищення адаптивних можливостей особистості та формування продуктивних копінг-стратегій 3.2. Програма тренінгу формування продуктивних копінг-стратегій у цивільних осіб під час воєнного конфлікту 3.3. Перспективи подальших досліджень Висновки до третього розділу Висновки Список використаних джерел Вступ Актуальність теми дослідження. В умовах воєнної агресії та вторгнення росії в Україну 24.02.2022 відбувається надзвичайно тяжка ситуація, яка суттєво впливає на всі сфери життя населення. Міста та села руйнуються, енергетичні об'єкти зазнають знищень, а мирне населення та військовослужбовці падають жертвою конфлікту. Багато українців втратили своїх рідних, оселі та роботу, змушені були залишити свої рідні місця і переїхати до інших регіонів України, де їм доводиться розпочинати життя спочатку. Це кризове становище має серйозний вплив на психічне та фізичне здоров'я населення. Люди стикаються із стресом, тривогами та невпевненістю у майбутньому. Переживання втрат та постійна загроза за своє життя і життя близьких призводять до депресивних настроїв та розчарувань. Молодь, яка навчається, особливо сильно відчуває цей вплив, оскільки воєнна реальність виходить за рамки шкільних та університетських класів. Умови військового конфлікту роблять навчання менш значущим на фоні трагічних подій в країні. Основними пріоритетами стають безпека та турбота про власне життя та життя близьких, а також волонтерська допомога, фінансові труднощі та підтримка армії. Особливо важко живеться тим, хто проживає на прифронтових територіях та особам, які були вимушені покинути свої оселі під постійним обстрілом, втративши близьких та рідні домівки. Люди, які були вимушені покинути свої оселі через військові дії, несуть важку втрату – вони втрачають не лише рідні домівки, але й близьких, які можуть стати жертвами цього конфлікту. У таких умовах надзвичайно важливою стає взаємопідтримка та спільна допомога. Люди об'єднуються, щоб допомогти один одному важкими часами. Волонтери відіграють величезну роль у забезпеченні медичної допомоги, доставці продуктів та необхідних речей, а також в організації різноманітних заходів для підтримки та розваг населення. Фінансові труднощі стають однією з серйозних проблем, з якими стикаються люди в умовах військового конфлікту. Втрата роботи, знищення майна та економічна нестабільність можуть суттєво ускладнити життя людей. Тому фінансова підтримка та програми реабілітації грають важливу роль у відновленні економічного благополуччя та самостійності постраждалих [1]. Саме постійна загроза обстрілів та військових дій перетворюєся на основний стимул для людей забезпечувати свою безпеку та безпеку своїх сімей. Умови війни вимагають постійного бджіння та вживання заходів для виживання. Турбота про власне життя та життя близьких стає головною проблемою, що рухає людей в умовах воєнного конфлікту. Невизначеність та загроза створюють непередбачувані умови, де важливо приділяти увагу збереженню життя та підтримці близьких. Волонтерська допомога стає справжнім стовпом підтримки для тих, хто опинився у важкій життєвій ситуації через військові події. Волонтери забезпечують необхідну допомогу, надають матеріальну та моральну підтримку, роблячи значущий внесок у покращення умов життя населення. Фінансові труднощі стають складною реальністю для багатьох, особливо для тих, хто втратив рідних, дім та можливість доходу через воєнні події. Економічна нестабільність додається до вже існуючих проблем, роблячи важкими питання виживання та підтримки сім'ї. Для тих, хто був вимушений залишити свої оселі під постійним обстрілом, втративши близьких та рідні домівки, адаптація до нових умов стає важким випробуванням. Психологічні та емоційні труднощі відіграють велику роль у житті цих людей, змушуючи їх шукати нові засоби адаптації та виживання в умовах військового конфлікту. В умовах воєнного конфлікту, які супроводжуються загрозою безпеки та нестабільністю, цивільні особи стають учасниками непередбачених та стресових ситуацій. Сприймаючи важливість психологічного добробуту населення, вчені та практики звертають увагу на роль копінг-стратегій в адаптації громадян до стресових умов воєнного періоду [3]. Саме розуміння та ефективне використання копінг-стратегій стає важливим аспектом підтримки громадян у подоланні стресових ситуацій в період воєнного конфлікту. Копінг-стратегії грають ключову роль у вирішенні проблем та подоланні емоційного напруження в умовах кризових ситуацій. Проблемно-орієнтовані стратегії дозволяють людям активно впливати на своє оточення, шукати шляхи розв'язання проблем, тим самим покращуючи свою ефективність у вирішенні складних ситуацій. Емоційно-орієнтовані стратегії, з іншого боку, спрямовані на регулювання емоційного стану, допомагаючи особам впоратися із стресом та тривогами. Під час воєнного конфлікту важливо, щоб цивільні особи мали можливість визначити власні сильні та слабкі сторони, а також розвивали навички, необхідні для ефективного копінгу. Це може включати в себе уміння ефективно спілкуватися, розробку соціальних мереж для підтримки та використання фізичної активності як засобу зниження рівня стресу. Мета дослідження: головною метою нашого дослідження є визначення та розуміння впливу копінг-стратегій на рівень стресу у цивільних осіб під час воєнного конфлікту. Ми прагнемо розкрити, які саме стратегії використовують ці особи для подолання труднощів та адаптації до екстремальних умов. Завдання: Основним завданням нашого дослідження є розгляд впливу копінг-стратегій на рівень стресу серед цивільних осіб під час воєнного конфлікту. У роботі буде визначено, які саме стратегії адаптації обирають громадяни у ситуаціях кризи, як ці стратегії взаємодіють із стресовими факторами, а також як вони сприяють чи зменшують загальний рівень стресу. Предмет та об'єкт дослідження: Предметом нашого дослідження є вивчення копінг-стратегій, які використовують цивільні особи в умовах воєнного конфлікту. Об'єктом дослідження є рівень стресу, який виникає у цивільних осіб в зазначеному контексті. Методи дослідження: Робота ґрунтується на комплексному використанні як кількісних, так і якісних методів дослідження. Під час дослідження застосовувалися методики психологічної діагностики теоретичні: аналіз науково-теоретичної літератури з понять «копінг» та «стрес»; емпіричні: методика психологічної діагностики копінг-механізмів (E. Heim), шкала психологічного стресу PSM-25 Лемура-Тесьє-Філліона в адаптації Н.Є. Водоп’янової, шкала самооцінки проявів посттравматичного стресового розладу PCL-C (версія методики для цивільних), авторська анкета; статистична обробка даних за допомогою програми MS Excel. Теоретична та практична значущість: Дипломне дослідження має велику теоретичну значущість, оскільки воно спрямоване на розширення знань у галузі психології стресу та адаптації в умовах конфлікту. Практично, результати дослідження можуть слугувати основою для розробки програм інтервенції та підтримки для цивільного населення в зоні воєнного конфлікту, спрямованих на поліпшення їхнього психологічного стану та зниження ризиків психічних захворювань. Розділ 1. Теоретико-методологічні основи вивчення впливу копінг-стратегій на рівень стресу цивільних осіб під час воєнного конфлікту 1.1. Сутність поняття копінг-стратегії, як характеристики особистості Сам термін "копінг-стратегія" відноситься до способів, які особа використовує для подолання стресових ситуацій, труднощів або негативних життєвих подій. Це психологічний механізм, за допомогою якого особа намагається забезпечити себе емоційною стабільністю та вирішити труднощі, які виникають у її житті. Основна сутність копінг-стратегій полягає в тому, що вони представляють собою адаптивні або неадаптивні способи реагування на стрес, які можуть включати в себе когнітивні, емоційні або поведінкові аспекти. Люди використовують копінг для того, щоб зменшити або подолати стресові події, а також для того, щоб впоратися зі змінами та труднощами у житті [2]. Варто вказати на те, що індивіди можуть застосовувати різні типи копінг-стратегій в залежності від конкретної ситуації, особистісних рис, соціокультурного контексту та інших факторів. Деякі стратегії можуть бути спрямовані на активне вирішення проблем (проблемно-орієнтовані), тоді як інші можуть бути спрямовані на зменшення емоційного дискомфорту (емоційно-орієнтовані). Сутність копінг-стратегій визначається їхньою роллю в адаптації особистості до викликів та стресових ситуацій, а також їхнім впливом на психічне благополуччя і загальний рівень функціонування особистості. В умовах війни та важких життєвих обставин важливою є соціально-психологічна адаптація, а ключовою роллю в цьому процесі відіграють копінг-стратегії. Термін "копінг" вперше був введений Р. Лазарусом та С. Фолкман у 1991 році та визначає стиль реагування індивіда на стрес. Застосування різних копінг-стратегій може бути конструктивним або неконструктивним.Конструктивні копінг-стратегії включають в себе проактивність, підходи, спрямовані на розв'язання проблеми, та психологічну адаптацію. Це може включати пошук підтримки від оточуючих, встановлення цілей, активну участь у вирішенні проблеми та зосередженість на позитивних аспектах ситуації [5]. З іншого боку, неконструктивні стратегії копінгу можуть включати уникнення проблеми, відмову від розв'язання проблеми, використання адаптивних механізмів, таких як вживання алкоголю або наркотиків, або виявлення агресії. Ці стратегії, хоча і можуть надавати тимчасове полегшення, часто призводять до погіршення ситуації в майбутньому та можуть негативно впливати на фізичне та психічне здоров'я. Проблемно-орієнтовані копінг-стратегії передбачають спроби індивіда впоратися з проблемою шляхом зміни когнітивної оцінки ситуації або пошуку додаткової інформації для її вирішення. Це може включати раціональне аналізування та прийняття конкретних кроків для подолання труднощів. З іншого боку, емоційно-орієнтовані копінг-стратегії спрямовані на зниження негативного впливу стресу за допомогою почуття гумору, уникнення думок про проблему чи заперечення. Ці стратегії можуть принести полегшення, але не завжди вирішують основну проблему. Важливо враховувати, що ефективність копінг-стратегій може впливати на рівень соціальної адаптації. Наприклад, неконструктивне використання копінгу, таке як уникнення конфліктів або заперечення проблем, може сприяти соціальній дезадаптації. Розуміння та підтримка індивідів у використанні конструктивних копінг-стратегій може сприяти їхній ефективній адаптації до важких життєвих умов, що виникають в умовах війни та конфлікту. За думкою З. А. Сивогракова, копінг-поведінка представляє собою використання копінг-стратегій, що базуються на ресурсах індивіда та його оточення. Серед ключових ресурсів оточення, які визначають використання адаптивних копінг-стратегій, він виділяє соціальну підтримку. Особистісні ресурси, такі як адекватна Я-концепція та самооцінка, внутрішня мотивація (інтернальність), оптимізм, емпатія та низький рівень нейротизму, також відзначаються як важливі фактори для успішної адаптації [12]. У науковому співтоваристві існує розбіжність в поглядах щодо адаптивності копінг-стратегій. За дослідженнями К. С. Карвера, М. Ф. Шреєра та Дж. К. Вейнтрауба, адаптивними вважають ті стратегії, які направлені на безпосереднє вирішення проблемної ситуації, такі як пошук соціальної підтримки, планування, активні дії для усунення джерела стресу та реалістичне сприйняття ситуації. Неадаптивними, з іншого боку, вважають копінг-стратегії, пов'язані з емоційним реагуванням, відмовою визнати проблему або відмовою вирішити її [13]. Наукові роботи розрізняють проактивний та реактивний копінг. Проактивний копінг застосовується перед виникненням складної життєвої ситуації чи стресової події. Він спрямований на майбутнє, сприймаючи майбутню стресову подію як виклик. Це передбачає саморегуляцію емоцій, генерацію особистісних ресурсів для ефективного розв'язання проблеми, а також управління метою та способами її досягнення. Реактивний копінг представляє собою реагування на вже відбулуся ситуацію, що сприймається індивідом через оцінку втрат, загрози чи шкоди. В такому випадку, мотивація подолання буде негативною, оскільки індивід спрямовує зусилля на вирішення проблем, які вже виникли. У контексті реактивного копінгу накопичення ресурсів подолання перед подією слугує своєрідним буфером для ефективного впорядкування зі стресовими ситуаціями [4]. Проактивний копінг є особливим стилем життя, в основі якого лежить переконання в тому, що події в житті кожної людини залежать від неї самої, а не від випадковості чи зовнішніх факторів. Ці люди спрямовані на внутрішні, а не зовнішні чинники, і вони беруть на себе відповідальність за те, що відбувається в їхньому житті. Т. С. Пілішвілі та І.А. Масрі вивчили зв'язок між проактивним копінгом як особистісним ресурсом та ефективною адаптацією до нового середовища, використовуючи вибірку сирійських біженців. Вони визначили, що проактивний копінг сприяє подоланню комунікативних труднощів і зменшує невпевненість у собі респондентів. Особливості такого копінгу, як вміння ставити цілі, високий рівень саморегуляції та управління метою, сприяють нейтралізації негативного впливу стресових ситуацій і підвищують рівень адаптації. Автори також вказали на важливий зв'язок між адаптацією та трьома видами копінгу: проактивним, рефлексивним та превентивним. Респонденти, що використовують орієнтовані на майбутнє стратегії, проявляють більшу адаптованість. Проактивний копінг передбачає активну участь у вирішенні проблеми або стресової ситуації ще до того, як вона стає критичною. Це може включати планування, прийняття конкретних заходів та активну роботу над управлінням ситуацією. Рефлексивний копінг полягає в обдумуванні та аналізі стресової ситуації, спрямованому на вдосконалення стратегій управління стресом у майбутньому. Превентивний копінг передбачає вжиття заходів для попередження стресових ситуацій або зменшення їх можливого впливу. Важливим висновком є той факт, що люди, які вдаються до орієнтованих на майбутнє стратегій копінгу, проявляють більшу адаптованість. Це свідчить про важливість прогнозування та підготовки до можливих стресових ситуацій, що дозволяє ефективніше пристосовуватися до них. Такий підхід допомагає підвищити рівень стійкості та зменшити негативний вплив стресу на фізичне та психічне здоров'я. В сучасній науковій літературі виділяють кілька ключових напрямків копінг-стратегій, серед яких проактивне, рефлексивне, превентивне подолання та стратегічне планування відіграють важливу роль у вирішенні життєвих труднощів. Проактивне подолання вирізняється спрямованістю та високим рівнем саморегуляції, які допомагають індивіду цілеспрямовано подолати проблемну ситуацію. Рефлексивне подолання, у свою чергу, передбачає когнітивний підхід, що включає обдумування шляхів розв'язання проблеми та оцінку можливих ресурсів. Превентивне подолання визначається як передбачення потенційних стресорів та їх нейтралізація до виникнення проблемної ситуації. Цей тип копінгу визначається ініціативністю та здатністю індивіда передбачати та уникати можливих труднощів. Невизначеність життєвого шляху може стимулювати використання різноманітних копінг-стратегій, таких як накопичення фінансових резервів, страхування, дотримання здорового способу життя тощо. Розуміння та прийняття невизначеності можуть вести до використання позитивних копінг-стратегій, таких як оптимізм, гнучкість у мисленні та відкритість до змін [6]. Важливо розвивати психологічну готовність до невизначеності та вміння адаптуватися до змін у житті. Доцільно вказати і про те, що людина повинна усвідомлювати свої сильні сторони та ресурси, які можна використовувати для подолання невизначеності. Це може включати в себе не лише матеріальні ресурси, але й особисті якості, такі як терпимість до невизначеності, творчість та вміння приймати рішення в умовах невизначеності. Загальний підхід до превентивного подолання може включати розробку стратегій планування, аналізу ризиків та визначення можливих альтернативних шляхів дії. Важливо надавати увагу як фізичному, так і психологічному аспектам забезпечення стабільності та здатності адаптуватися до змін в житті. Таким чином, важливо враховувати, що вибір ефективних та адаптивних копінг-стратегій залежить не тільки від успішного вирішення конкретних проблем і зниження рівня напруги, але також від самореалізації індивіда та його особистісного зростання. Навички ефективного впорядкування життєвих труднощів стають важливим показником рівня соціально-психологічної адаптації особистості. Спроможність вибирати ефективні копінг-стратегії включає в себе не лише навички вирішення конкретних проблем і зниження рівня стресу, але й вміння рефлексувати, виробляти власну свідомість і змінювати свої підходи до життя. Це означає розуміння власних цінностей, мет, інтересів, а також прийняття власного "я" з усіма його сильними та слабкими сторонами. Самореалізація включає в себе процес самопізнання, розвитку та використання власного потенціалу. Копінг-стратегії можуть стати інструментом для досягнення цих цілей, оскільки вони дозволяють особистості взаємодіяти з навколишнім середовищем, виробляти ресурси для внутрішнього росту та досягати більш високого рівня самопізнання. Варто вказати на тому, що для досягнення успішної соціально-психологічної адаптації особистості, важливо розвивати гнучкість і відкритість до змін. Копінг-стратегії повинні адаптуватися до нових обставин і враховувати індивідуальні особливості кожної ситуації. Особистість, яка володіє такими навичками, здатна ефективно реагувати на труднощі, розвивати власний потенціал і досягати внутрішньої гармонії [10]. 1.2. Аналіз поняття стресу, його видів та чинників Стрес - це стан, що виникає у відповідь на надмірне фізичне, емоційне чи психологічне навантаження, яке перевищує можливості організму адаптуватися до нього. Важливо зазначити, що стрес може виникнути як внаслідок негативних, так і позитивних подій. Тривалий стрес може призвести до серйозних наслідків для здоров'я, таких як інфаркт міокарда, ожиріння, мігрені, погіршення хронічних захворювань, а також впливати на репродуктивне здоров'я у жінок. Запобігання розвитку ускладнень стресу включає консультацію психолога та використання ефективних стратегій копінгу. Управління стресом включає різні підходи, такі як контроль емоцій, залучення до хобі, дотримання правил гігієни сну і збалансоване харчування. Психолог може призначити заспокійливі та транквілізатори для допомоги управляти стресом. Важливо також враховувати роль вітамінів у боротьбі зі стресом. Вітаміни групи В, C та D сприяють нормалізації сну і зниженню збудливості нервової системи. Магній може мати седативний ефект. Перед вживанням вітамінів і мікроелементів рекомендується консультація з психологом для індивідуального підбору дозування [9]. Генеральний адаптаційний синдром, запропонований Гансом Сельє, розглядає стрес як трьохетапний процес: Етап тривоги (шоку): На цьому етапі організм реагує на стресор (фактор, що викликає стрес) збільшеною активністю симпатичної нервової системи. Відбувається активна мобілізація резервів організму. Етап опору: Якщо стресор триває, організм намагається відновити свою нормальну функцію та забезпечити стабільність. Відбувається адаптація до стресора. Якщо організм не може впоратися із стресором, може виникнути фаза втоми. Етап втоми (виснаження): Якщо стресор триває довго і резерви вичерпуються, організм може відчувати втомленість, слабкість та втому. Це може призвести до різних захворювань та порушень в роботі організму. Стрес може мати різні прояви, включаючи фізіологічні та психологічні. З фізіологічних аспектів важливу роль грає активація стрес-відповіді, такої як виділення гормонів (кортизол, адреналін), зміни у роботі серця та інших органів. Стрес може впливати на здатність людини ефективно пристосовуватися до різних ситуацій, призводити до погіршення фізичного та психічного здоров'я. Методи копінгу та підтримка оточуючих можуть бути важливими для подолання стресу та збереження загального благополуччя. Так, стресові ситуації можна класифікувати за тривалістю і частотою виникнення. Розділення на гострі, епізодичні та хронічні стресори допомагає краще зрозуміти характер впливу на людину. Щодо чинників, які викликають найбільше переживань, вони можуть бути різноманітними, і кожна людина реагує на стресори індивідуально. Однак існують загальні категорії, які часто визначаються як основні джерела стресу: Зовнішність: Тиск, пов'язаний зі змінами в зовнішньому вигляді, такі як вага, зовнішній вигляд тощо. Робота: Професійні труднощі, ризики втрати роботу або зміни в кар'єрі. Соціальні фактори: Тиск досягти соціальних ідеалів та очікувань, соціальна ізоляція, дискримінація. Здоров'я: Переймання за здоров'я близьких, страх втрати контролю над власним здоров'ям. Зміни в житті: Необхідність пристосовуватися до нових обставин, неважливо чи це позитивні чи негативні зміни. Фінанси: Фінансові труднощі, борги, погашення кредитів. Стосунки: Проблеми в особистих стосунках та неврівноваженість взаємин. Смерть близьких: Втрата членів родини або друзів (особливо, це на жаль дуже поширена категорія через війну в нашій країні). Минуле: Травматичні події в минулому та посттравматичний стресовий розлад. У контексті нинішньої військової ситуації в Україні, важливо акцентувати увагу на розпізнаванні різних емоційних розладів пов'язаних зі стресом та їхньому вчасному виявленні. Під час повномасштабного вторгнення росії магістрантами кафедри психології розвитку та консультування психолого-педагогічного відділення вирішили провести дослідження в рамках консультаційної практики у психологічній службі ТНПУ. Опитування, яке відбувалося в період з 7 по 14 квітня 2022 року, було організовано за допомогою Google Forms та було добровільним та анонімним. Результати отриманого дослідження показали, що найвираженішими емоціями серед респондентів є відраза (10.5 б.), інтерес (9.3 б.), гнів (9.1 б.) та горе (9 б.). Відразу слід відзначити, що вираженість емоцій стресу, а також відрази, може бути пов'язана зі стороною-агресором та спрямована не на самого респондента, а на зовнішній фактор. Інтерес, здається, неадекватним умовам війни, проте його можна трактувати як цікавість до подій на фронті, новин і навіть як інтерес до майбутнього після завершення конфлікту [8]. За величиною балів позитивні емоції тримаються на помірному рівні, але варто врахувати, що дослідження відбувалося в екстремальних умовах війни. Негативні емоції, зокрема гострі, домінують, що відображає складність сучасного життя в умовах військового конфлікту. Загалом, наявність сильних негативних емоцій може служити певним вивільненням для психіки в умовах стресу, проте важливо продовжувати слідкувати за емоційним станом та шукати можливості для підтримки та допомоги в розумінні та впорядкуванні власних почуттів (зображено на діаграмі 1.1.). Діаграма 1.1. Варто казати на те, що відповідно до біологічних реакцій організму на стрес, регуляторні системи, такі як нервова, гуморальна і імунна, спрацьовують для адаптації до змін навколишнього середовища. Зміни в навколишньому середовищі можуть бути різкими або тривалими, і організм має вбудовані механізми для реагування на ці зміни, що зображено у таблиці - 1.1. Біологічні реакції на стрес Регуляторні системи Функції Фізіологічні зміни Нервова система - Викид нейромедіаторів (наприклад, адреналіну) для активації «боротьби або втечі». - Мобілізація енергетичних резервів. Гуморальна система (гормональна) - Виділення гормонів, таких як кортизол, для підтримки енергетичного балансу та зменшення запалення. - Регуляція гормонів, які впливають на настрій та емоційний стан. Імунна система - Зміцнення або пригнічення імунної відповіді в залежності від типу стресора. - Можливість підвищення вразливості до інфекцій при тривалому стресі. Таблиця - 1.1., яка демонструє взаємозв'язок між біологічними реакціями організму на стрес і регуляторними системами. Вищевказана таблиця відображає, як нервова, гуморальна та імунна системи взаємодіють для адаптації організму до різних стресових ситуацій. Фізіологічні зміни, такі як викид нейромедіаторів і гормонів, а також вплив на імунну систему, грають важливу роль у забезпеченні відповіді організму на зміни в навколишньому середовищі. Стрес визначається як неспецифічна нейрогуморальна реакція на сильний зовнішній вплив, іноді пов'язаний із реакцією організму на новизну. Регулюючи внутрішню рівновагу і баланс, організм намагається адаптуватися до стресорів. Чинники, що викликають стрес, класифікуються як стресори. Психоемоційний стрес пов'язаний з емоційними або психічними труднощами, такими як конфлікти, втрати чи невизначеність. Соціальний стрес може виникнути внаслідок соціальних норм, тисків або взаємодії з оточуючими. Важливо враховувати, що стрес є індивідуальним і реакція на стресори може відрізнятися від людини до людини. Крім того, важливо розрізняти позитивний стрес, такий як стимулюючі виклики, від негативного стресу, який може призвести до негативних наслідків для здоров'я. Здатність ефективно управляти стресом і розвивати стратегії копінгу є ключовим елементом забезпечення психофізіологічного благополуччя та підтримки загального здоров'я [11]. Вищевказані стресори можуть впливати на всі компоненти здоров'я, включаючи фізичні, психоемоційні і соціальні аспекти. Стресори можна поділити за різними критеріями: Ті, які безпосередньо впливають на фізичний стан людини: Фізичні стресори, а саме такі як стихійне лихо, різка зміна погоди, ультрафіолетове і теплове випромінювання. Хімічні стресори, такі як токсичні речовини у повітрі, воді, їжі. Біологічні стресори, наприклад, інфекційні хвороби і дія паразитів. Психоемоційні стресори: Зміни в емоційному стані, такі як переляк або емоційний підйом. Соціальні стресори: Зміни у стосунках між людьми, такі як виробничі, навчальні, кар'єрні або родинні труднощі. За джерелом впливу: Зовнішні (екзогенні) стресори, які виникають зовні, такі як травми, зміни погоди. Внутрішні (ендогенні) стресори, які виникають всередині організму, такі як біль, інфекції. Це різноманіття стресорів підкреслює важливість адаптації організму до різноманітних змін у середовищі для забезпечення його життєздатності і функціонування. Однією з інших ефективних стратегій є здоровий спосіб життя. Регулярна фізична активність може допомогти виробленню ендорфінів, що є природним засобом боротьби зі стресом. Збалансоване харчування, відмова від шкідливих звичок і достатній сон також є важливими елементами підтримки організму в умовах стресу [15]. Соціальна підтримка також відіграє ключову роль у протидії стресу. Розмова з друзями, сім'єю або професійним психологом може допомогти вираженню емоцій, зменшенню внутрішнього напруження та знайденню рішень для проблем, що викликали стрес. Навчання та розвиток навичок управління часом та планування також можуть виявитися корисними у зменшенні стресу. Ефективне управління завданнями і встановлення пріоритетів допомагає уникнути перевантаження та створює умови для ефективного вирішення завдань. Загалом, індивідуальний підхід до копінгу з стресом, а також поєднання декількох стратегій можуть бути найбільш ефективними. Важливо слухати своє тіло та емоції, вчасно визначати джерела стресу і вживати заходів для підтримки психологічного та фізичного здоров'я. Важливо враховувати, що реакція на стрес є індивідуальною, і кожна людина виробляє власні стратегії копінгу для подолання труднощів. Якість життя та психічне благополуччя можуть бути покращені шляхом вивчення та впровадження засобів ефективного управління стресом [20]. 1.3. Особливості копінг-стратегій під час воєнного конфлікту Воєнний конфлікт несе за собою непередбачуваність, страх та серйозний вплив на психічне здоров'я громадян. У цих важливих моментах люди шукають ефективні шляхи подолання стресу та адаптації до нових реалій. Особливості копінг-стратегій під час воєнного конфлікту визначаються різноманітністю внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на психологічну реакцію індивідів та груп. Умови воєнного конфлікту збурюють стабільність та порядок у житті. Однак, зберігання відчуття контролю може слугувати ключем до зниження рівня стресу. Люди шукають можливості впливу на власне оточення, будь то через волонтерську діяльність, участь у громадських об'єднаннях або інші активності, що дозволяють відчути себе більш контрольованими. Соціальна підтримка виявляється однією з ключових стратегій під час воєнного конфлікту. Родина, друзі та спільнота стають опорою для індивідів у важкі часи. Взаємодія та відкрите обговорення емоцій допомагають подолати важкість ситуації та відчуття ізоляції [17]. Засоби масової інформації в Україні починаючи з 24 лютого 2022 року поширювали заголовки, що наголошували на жахах воєнного часу. Деякі оголошення відображали негативні наслідки війни для психічного здоров'я громадян та загрозу психосоціальної кризи в країні. Вони звертали увагу на неконтрольовані емоції, постійний страх, відчуття невизначеності та психологічні травми. Наприклад, заголовки, які акцентували увагу, включали: "Ситуація перевищила межі звірства. Президент осудив обстріл пологового будинку в Маріуполі", "Зруйновані будівлі: наслідки обстрілів у Житомирі", "Нічний обстріл Києва – палаючі будівлі і поранені", "Поранені діти в підвалах: хто очікує на зелений коридор з Бучі, Ірпеня, Бородянки", "Діти війни: пологи в Україні під звуками пострілів", "У Гостомелі горять будинки мирних мешканців. Люди відчайдушно просять про допомогу"