«Психологічні особливості спілкування учнів підліткового віку» (ID:966651)
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП...............................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СПІЛКУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ЗНАННЯ 6
1.1. Аналіз наукових підходів до проблеми спілкування в науковій літературі 6
1.2. Спілкування як соціально-психологічний феномен 10
1.3. Загальна характеристика підліткового віку...........................................17
РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПІЛКУВАННЯ УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ…...……………………………………………21
2.1. Міжособистісне спілкування підлітків у школі 21
2.2. Віртуальне спілкування у підлітковому віці 29
2.3. Стратегії поведінки учнів підліткового віку в конфліктних ситуаціях.....................................................................................................................33
ВИСНОВКИ....................................................................................................37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................40
ДОДАТКИ.......................................................................................................43
Зразок роботи
РОЗДІЛ 2.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПІЛКУВАННЯ УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
2.1 Міжособистісне спілкування підлітків у школі
Дослідники психології підлітків стверджують, що спілкування підлітків зі своїми ровесниками має велике значення для них. Стосунки з товаришами перебувають у центрі життя підлітка. Л.І.Божович відмічає: "якщо в молодшому шкільному віці основою для об'єднання дітей найчастіше є спільна діяльність, то у підлітків, навпаки, привабливість занять та інтереси в основному визначаються можливістю широкого спілкування з ровесниками". Для підлітка важливо не просто бути разом із ровесниками, а посідати серед них становище, що задовольнятиме його [11; с. 65].
Для деяких це намагання може виражатися через бажання посісти у групі позицію лідера, для інших - бути визнаним, улюбленим товаришем, ще для інших - непорушним авторитетом у якійсь справі, але у будь-якому випадку є головним мотивом поведінки школярів у середніх класах [8; с. 10].
Переорієнтація спілкування з дорослими на спілкування з ровесниками здійснюється тому, що це:
важливий канал інформації для підлітків;
специфічний вид міжособистісного спілкування, у процесі якого підліток здобуває навички соціальної взаємодії, формує уміння підпорядковуватися колективній дисципліні, виробляє комунікативні навички;
специфічний вид емоційного контакту, в процесі якого здійснюється взаємодопомога, переживається почуття солідарності.
Для підлітка характерними є дві важливі протилежні потреби:
потреба бути самому, потреба територіальної автономії (приватизація);
потреба приналежності до групи, бути в компанії, бути таким, як усі (афіліація).
У школярів зустрічається три різних види взаємин: зовнішні, ділові контакти; товариські взаємини, які сприяють взаємообміну знаннями, уміннями, навичками; дружні зв'язки, які дозволяють вирішувати певні питання емоційно-особистісного характеру. На перше місце виходить товариське спілкування. Взаємовідносини з ровесниками базуються на нормах рівноправ'я. В групах підлітків встановлюються лідери [8; с. 25].
У своєму середовищі, взаємодіючи один з одним, підлітки вчаться рефлексії на себе і однолітка. Взаємна зацікавленість, спільне розуміння навколишнього світу і один одного стає самоцінним. Спілкування виявляється настільки привабливим, що діти забувають про уроки і домашні обов'язки. Зв'язки з батьками, такі емоційні в дитячі роки, стають не настільки безпосередніми.
Інші роботи з даної категорії:
Магістр