Зразок роботи
Структура роботи: Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що закінчуються висновками, загальних висновків, списку використаних джерел − 61, з них 10 – іноземними мовами) і 24 додатки. Основний зміст викладено на 72 сторінках тексту. Загальний обсяг – 113 сторінок.
Методи дослідження:
теоретичні: теоретико-методологічний аналіз парадигм маскулінності та фемінності, узагальнення та систематизація теоретичних даних в області психології статі.
емпіричні: методика діагностики психологічної статі особистості С. Бем; методика вивчення рольових очікувань і домагань (РОД) О. Волкової, Г. Трапезникової; Модифікована ACL-шкала статево-рольової поведінки A.B. Heilbrun; авторський опитувальник оцінки притаманності рис «маскулінності», «фемінінності» або «амбівалентності».
методи математико-статистичної обробки даних: U-критерій Манна-Уітні.
База дослідження: Львівська область. Кількість учасників/ць – 100 осіб. З них 25 студентів і 25 студенток вищих навчальних закладів у віці 17-25 років; та 50 осіб (25 чоловіків і 25 жінок) у віці 37-50 років, різних професійних сфер діяльності, що мають середню/базову вищу/вищу освіту та соціальний статус – заміжні/одружені.
Актуальність дослідження. Якими б примітивними чи розвинутими не були людські суспільства, – усіх їх об’єднує незаперечний факт наявності в соціальній структурі двох найбільших категорій – чоловіків і жінок. А також сукупність ідей, норм, традицій, моделей поведінки та ціннісних уявлень про те, якими вони повинні бути.
Зокрема, у більшості різних суспільств і культур характеристики, що стереотипно належать до чоловічих рис, пов’язані з іміджем сильного, сміливого, амбітного, самодостатнього та авторитетного лідера, який вміє контролювати власні емоції. На противагу цьому, риси характеру, що стереотипно належать жіночності, пов’язуються з емпатією, чутливістю, пасивністю, вірністю, ірраціональністю та турботливістю. Поширеними залишаються також припущення, що чоловіки та жінки не лише відрізняються, але й схильні діяти полярно; при цьому жінкам бракує якостей, які найбільше поширені серед чоловіків, і навпаки.
Люди, які підкреслюють маскулінні або фемінні риси, виконують «ґендерні ролі», які вважають для себе важливими в суспільстві. Це поняття виступає ланкою зв’язку між особистістю й соціумом: від чоловіків очікується більша частота проявів маскулінності, а жінки повинні демонструвати фемінну поведінку. Це може бути як умовою, що сприяє розвитку особистості за рахунок підтримки міжособистісного та міжгрупового взаєморозуміння та співробітництва. Так і ставати умовою, що перешкоджає самореалізації людини, оскільки можуть виступати бар’єрами в розвитку індивідуальності; призводити до неадекватної системи уявлень молодих людей про ролі чоловіка і жінки; загострювати конфлікт між поколіннями.
Навіть оглядове знайомство з проблемою ґендерних ролей в українському суспільстві доводить, що очікування старших поколінь вже не зовсім відповідають реальній поведінці сучасних молодих людей. Прискорення темпу життя, зростання доступності інформації, і поява цифрового простору – стають причинами перебудови стійких уявлень про світоустрій.
Отже, ґендерні ролі динамічно змінюються. Це, у свою чергу, збільшує соціальний бар’єр між поколіннями, але як швидко це відбувається? І чи усвідомлюють вони ці зміни? У пошуках відповідей на ці питання ми провели дослідження.
Мета: аналіз динаміки соціальних уявлень студентів і студенток про маскулінність та фемінність.
Об’єкт дослідження: соціальні уявлення студентів і студенток.
Предмет дослідження: аналіз динаміки соціальних уявлень студентів і студенток про маскулінність та фемінність.
Відповідно до предмета та мети дослідження було запропоновано таку гіпотезу: соціальні уявлення та очікування молодих людей щодо маскулінності та фемінності, суттєво відрізняються від уявлень та очікувань старших поколінь.
Відповідно до мети та гіпотези дослідження було поставлено такі завдання:
1. Проаналізувати основні психологічні теорії статі, які дають уявлення про генезис понять «маскулінність» та «фемінність».
2. Дослідити особливості соціальних уявлень двох вікових категорій вибірки респондентів/ток: студентської молоді, і вікової категорії зрілості, та зробити порівняльний аналіз відмінностей соціальних уявлень кожної з вибірок.
3. Визначити можливі способи профілактики негативного впливу конфлікту поколінь на особистості.