Особливості фізичної терапії при остеохондрозі поперекового відділу хребта у підгострому періоді реабілітації (ID:1092081)

Актуальність. Остеохондроз займає провідну роль серед захворювань периферичної нервової системи, будучи серйозною соціальною проблемою у багатьох країнах. Значна поширеність цієї хвороби серед осіб працездатного віку, високий рівень інвалідності, великі економічні втрати зумовлюють актуальність цієї проблеми. За статистикою остеохондрозу зустрічаються від 40-90 % населення землі. Найчастіше неврологічні прояви остеохондрозу виявлені серед пацієнтів середнього віку (45-54 років). Переважають пацієнти з проявами остеохондрозу в поперековому (65,2 %) та шийному (50,8 %) відділах хребта. Серед усіх синдромів больовий синдром був провідним і був виявлений у 96,4 % пацієнтів. Частота порушень різних відділів хребта залежала від умов праці. Так, інтелектуальні працівники частіше страждають від остеохондрозу шийного відділу хребта, а фізичні працівники - від поперекового відділу хребта. Кількість хворих саме на поперековий остеохондроз в останні роки нестримно збільшується. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від остеохондрозу хребта страждають 40–80 %, серед яких не тільки люди похилого віку, а й зовсім молоді. Хронічний біль у спині є однією з найгостріших медико-соціальних проблем, що завдають величезних економічних збитків суспільству [2]. В даний час лікарі констатують сумний факт: остеохондроз частіше вражає молодих людей у віці від 25 років. Причин цьому кілька - наприклад, так званий "Офісний синдром"- нерухоме положення тіла протягом кількох годин щодня. Малі фізичні навантаження, викривлене положення хребта, гіподинамія (недолік рухової активності) призводять до розвитку остеохондрозу у молодих пацієнтів. Особливо на даний час цей синдром ввійшов у популярність завдяки пандемії COVID-19. На жаль, в умовах карантину суспільство проводить більшіть часу вдома, багато робітників перейшло на дистанційну роботу, а учні на дистанційне навчання. За рахунок того, що люди ведуть малорухливий спосіб життя, їм загрожує виникнення різних захворювань ОРА, в тому числі остеохондрозу. Сидяча робота за комп’ютером, переміщення на автомобілі призводять до зниження тонусу м’язів, вони перерозтягуються, що є одним із факторів, який призводить до розвитку остеохондрозу. Реабілітаційні заходи мають суттєві переваги: можливість точного дозування, комплексний вплив на конкретні органи й системи та весь організм у цілому, активна участь пацієнтів у відновному процесі, вплив на емоційно-вольові якості пацієнта, переоцінку життєвих цінностей та пріоритетів.