Зразок роботи
1.1. Теоретичний аналіз суті й особливостей соціальної роботи працівника з подолання булінгу в учнівському та молодіжному середовищі
Булінг, за визначенням Центру контролю та профілактики захворювань (CDC), - це агресивні дії, які здійснюються індивідом або групою, не пов'язаними з жертвою, і що мають тенденцію повторюватися або мають відчутні основи для можливого повторення [4].
За словами психотерапевта І. Бердишева, булінг розглядається як умисне, тривале насилля, яке не є захистом та виходить від однієї особи чи кількох осіб [7].
Соціолог І. Кон вважає булінг методом залякування або психологічного та фізичного терору, мета якого – викликати страх у людини та підпорядкувати її [18].
Т. Фалд, керівник веб-ресурсу BullyOnLine, описує булінг як систематичну негативну поведінку співробітника щодо інших колег або цілого колективу, що може включати надмірну критику, необгрунтовані вимоги, відмову в оцінці, ізоляцію та поширення неправдивих чуток [23].
У змінах до Закону України «Про освіту» введене нове визначення терміну «булінг (цькування)», яке описується як дії або бездіяльність учасників освітнього процесу, що включає психологічне, фізичне, економічне та сексуальне насильство [13]. Це також може включати застосування електронних комунікаційних засобів. Такі діяння, що вчиняються як дітьми, так і проти дітей, можуть призвести або призвели до шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілих. Соціологічні дані показують, що до 40% українських підлітків зазнають насильства у шкільному середовищі [15].
За словами Е. Воронцової, булінг визначається як навмисне насильство, яке не має на меті самооборону і не підтримується законодавчими актами [6, с. 24]. Це може бути тривалим або повторюваним актом фізичного або психологічного впливу, здійснюваним однією особою або групою, які мають певні переваги, такі як фізичні, психологічні чи адміністративні. Такі дії часто відбуваються в структурованих колективах і мотивовані особистими цілями, наприклад, бажанням набути авторитету серед певних груп людей.
У сучасному освітньому контексті термін «булінг» стає все більш актуальним, особливо у взаємодіях між дітьми та підлітками. "Булінг" асоціюється з такими явищами, як:
- насильство – цілеспрямоване фізичне або психічне втручання, що накладається однією особою на іншу проти її волі, призводячи до фізичної, моральної чи матеріальної шкоди або загрози такої шкоди з кримінальним наміром;
- агресія – це дії або поведінка, як індивідуальна, так і групова, що мають на меті заподіяння фізичної або психічної шкоди, а іноді й знищення іншої особи або групи;
- третирування – презирливе, зверхнє ставлення або безцеремонне поводження з особою. Для глибокого розуміння цієї проблеми важливо засвоїти значення самого слова «булінг» [8].
Перші дослідження булінгу з'явились на початку 1970-х років у Скандинавії, де насильство серед дітей у шкільному середовищі стало об'єктом наукового аналізу.
Наукове осмислення його аспектів почалося з робіт норвезького психолога Д. Ользеуса наприкінці 1970-х. Ользеус визначив основні характеристики учнів, які схильні до булінгу: вони виявляють значну потребу в домінуванні та контролі над іншими, демонструючи при цьому імпульсивність та агресивність; часто поводяться зухвало як із однолітками, так і з дорослими, зокрема з батьками та вчителями; виявляють нездатність співчувати своїм жертвам. Зазвичай такі діти фізично сильніші за своїх однолітків [26, с. 237].
Сам термін «булінг» виник із англійського дієслова «to bully» [27, с. 137]. Згідно з Кембриджським словником англійської мови, «to bully» означає ображати або залякувати когось, хто фізично слабший або має менший вплив, часто з метою змусити цю особу виконати небажані дії [27, с. 138].
В Оксфордському словнику це дієслово визначається як дії, спрямовані на заподіяння шкоди, залякування або примушення вразливої особи до небажаних дій [27, с. 137].
Українські джерела трактують «булінг» як цькування або залякування [9].
Магістр