Зразок роботи
Актуальність. Тривожним сигналом в українському суспільстві сьогодні є те, що значна частина сімей потребує соціальної та психологічної допомоги через проблеми, які виникають між членами сім’ї та між сім’єю та зовнішнім середовищем. Сучасну сімейну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову. Знизилася народжуваність, знецінився зміст сімейного життя, спрямоване на виховання дітей. Батьки недостатньо розуміють вікові та індивідуальні особливості розвитку своїх дітей, часто виховують наосліп та інтуїтивно. Збільшення кількості сімей, які живуть у скрутному становищі, зумовлено збільшенням кількості малозабезпечених сімей, міграцією, в тому числі за кордону, погіршенням здоров'я населення, зміною традиційних ролей у сім'ї, особливо для жінок зростає кількість розлучень, неповних сімей, домашнього насильства тощо [1, c. 93].
Оскільки сім'я визнана міжнародним співтовариством як найкраща умова для виживання, захисту та розвитку дітей, як головний осередок суспільства, як природне середовище людини, то від неї залежить, що буде з нами в майбутньому. Актуальність обраної теми полягає в тому, що в цьому контексті, коли в суспільстві спостерігається тенденція до збільшення домогосподарств з труднощами (різного роду неблагополуччя), спеціалісти соціальної служби потребують повного оволодіння соціально-педагогічної роботою з такими клієнтами, що здатні використовувати конкретні методи та засоби впливу, щоб модулювати негативні процеси в сім'ї відповідно до індивідуальних особливостей випадку, з яким необхідно працювати.
На даний час цією проблемою займались такі вітчизняні дослідники як Іванцова А.О., Буянов МЛ., Трубавіна І.М., Плоткін М.М., Целуйко В.М., Клемантович І.М., а також закордонні дослідники Ейдеміллер Е.Г., Юстіцкис В., Дж. і М. Пауль та ін. Життєво складними сім'ями вважаються сім'ї, які з об'єктивних або суб'єктивних причин втратили свої виховні можливості, а отже, мають несприятливі умови для виховання дітей. [8, c. 89]
Об’єктом дослідження є соціально-педагогічна робота з неблагополучними сім'ями.
Предметом дослідження є особливості соціального супроводу неблагополучної.
Мета дослідження: вивчити та теоретично обґрунтувати особливості, види, зміст і методи соціально-педагогічної роботи неблагополучної сім’ї внести пропозиції щодо вдосконалення соціальної роботи.
Завдання дослідження:
1) Теоретичний аналіз досліджень проблем неблагополучної сім’ї в складних життєвих середовищах у науковій психолого-педагогічній літературі для виявлення характерних ознак, типів, особливостей, характеристик сімейного неблагополуччя;
2) Розкрити соціальні, психологічні та економічні причини сімейних проблем;
3) Проаналізувати роботу з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах в Україні за останні роки;
4) Розробити комплексний корекційно-розвивальний план для покращення батьківсько-дитячих стосунків в неблагополучних сім’ях та ркомендації для соціальних педагогів і батьків.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, спсику використаних джерел, що налічують 22 пункти та 5 додатків. Загальний обсяг курсової роботи становить 59 сторінок
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З НЕБЛАГОПОЛУЧНОЮ СІМ’ЄЮ
1.1 Сутність та зміст поняття «неблагополучна сім`я»
На сучасному етапі розвитку країни питання розвитку та зміцнення сім’ї, яка є головним осередком виховання молодого покоління, набуває особливого значення, оскільки за офіційними даними в Україні розпадається кожна друга сім’я – кількість розлучень в цілому по країні досягає 60% [2, с 78].
Україна за розлученнями посідає третє місце у світі. У свою чергу це є причиною зниження відповідальності певної частини батьків за виховання власних дітей, ослаблення національних коренів, що живили процес виховання, необмежений вплив масової культури, яка веде певним чином до «зомбування» частини молоді. Таким чином, проблеми виховання породжувались і породжуються передусім соціальними факторами. Усе частіше можна зустріти в науковій літературі, та й не тільки, такі поняття, як «неблагополучна сім'я», «педагогічно занедбані діти», «важковиховувані діти» [2, c. 49].
Поняття «неблагополучна сім'я» досить широке. Як правило, до неблагополучних сімей належать ті, хто з певних причин повністю або частково втратив свої можливості для отримання освіти. Тому в таких сім'ях ні об'єктивно, ні суб'єктивно немає несприятливих умов для виховання дітей. Для цих сімей характерні певні негативні прояви: виховання дітей:
зловживання батьками алкогольними напоями, наркоманія, ведення аморального способу життя, що суперечить моральним і правовим нормам суспільства, тобто вчинення різноманітних злочинних дій;
батьки з низьким моральним і культурним рівнем;
неповні сім'ї;
часті конфлікти між дитиною та батьками;
зовні заможні сім'ї допускають серйозні помилки, прорахунки в системі виховання через низьку виховну культуру та невігластво. Причому такі помилки і прорахунки не випадкові, а постійні. Це означає, що в цих сім'ях часто порушуються вимоги до навчання [5, с.78].
