Трудова активність молоді: сучасний стан і тенденції розвитку (ID:269241)

ВСТУП Актуальність теми дослідження обумовлена, по-перше, зацікавленістю соціуму в активній трудовій діяльності молоді як значимого для майбутнього України ресурсу. В даний час чисельність молоді за даними Держстату на 2018, становить близько 10,8 мільйонів осіб, що представляє собою практично більш ніж чверть населення країни, і це в той період суспільного буття, коли перманентним змінам піддаються політична, економічна, соціальна системи, а ступінь участі в суспільному виробництві молоді визначає те, чи зможе Україна адекватно відповідати на виклики глобалізації, ризики макроекономічних криз і загрози геополітичного протистояння. Трансформацiя економiки України відкриває нові перспективи молодi щодо вiльного вибору професії, мiсця проживання, характеру i мiсця застосування працi, ставить перед нею завдання, пов’язанi з опануванням ринкової соцiально-економiчної ситуацiї. Сучасна ситуацiя у сферi працi i зайнятостi є дуже суперечливою для української молодi, бо багато серед них отримали інноваційні можливості щодо самореалiзацiї, а отже, скоріш за все, й пiдвищення життєвого рiвня відносно молоді попереднього покоління. По-друге, актуальність теми випливає ще з того, що процес працевлаштування молодих спеціалістів та роль у цьому процесі вищої школи, за умов переходу до ринкових відносин є давно вивченими. Але справа в тому, що у відносно недалекому радянському минулому за умов офіційно задекларованої повної зайнятості та обов’язкового розподілу випускників ВНЗ серед державних підприємств був потрібен контроль за цим процесом. А зараз вивчення означеної ситуації зосереджують переважно на дослідженні дедалі нових протиріч між виробничими потребами в конкретних професійних та соціальних рисах молодих спеціалістів, що є зазвичай недостатнім на тлі фактичного рівня їх підготовки до здійснення відповідних функцій. Проблемна ситуація для дослідників полягає у цьому випадку як невідповідність конкретних знань, навичок та вмінь запитам і потребам виробництва. Справа в тому, що молодь є перспективною частиною економічно активного населення, бо має вагомий трудовий потенціал. Але водночас молоді люди майже завжди відчувають себе незахищеними у сучасних реаліях економіки країни, бо їм важко адаптуватися до нових умов суспільного життя. Пошуки першого місця роботи, невідповідність кваліфікації, відсутність досвіду роботи призводять до тимчасового зниження рівня економічної активності молоді. Отже, виконуючи притаманні їй важливі соціально-економічні дії, молодь виступає специфічним суб’єктом ринку праці, на шляху якого виникають значні перепони до продуктивної зайнятості, обумовлюючи з її сторони більш високий внесок у рівень безробіття, що породжує цілу низку соціально-економічних суперечностей, що заслуговують на проведення нових досліджень. Навіть одне з найбільш повних досліджень молоді України, що було проведене у період з 20 липня по 10 серпня 2017 року на замовлення Міністерства молоді та спорту України опитування «Молодь України – 2017», не надало можливості остаточно провести аналіз питань працевлаштування та зайнятості молоді. Проте результати цього опитування дозволяють зробити деякі висновки щодо відповідей на вище сформульовані питання і висунути гіпотези подальшого соціологічного аналізу. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел й додатків. У вступі сформульовано мета й завдання роботи, визначені методи. У першому розділі надається увага теоретичним основам дослідження трудової активності молоді. Другий розділ присвячений аналізу предмету дослідження відповідно до поставлених завдань. Третій розділ базується на вторинному аналізі результатів раніше проведених соціологічних досліджень. У висновку сформульовані основні положення, що резюмують проведене дослідження. Список літератури містить 75 найменувань, 4 з них – іноземними мовами. У додатках подані емпіричні матеріали дослідження. Об’єкт дослідження – сучасна молодь України. Предмет дослідження – стан і тенденції розвитку трудової активності молоді в Україні. Мета: Встановити соціальні чинники, що визначають стан і тенденції розвитку трудової активності молоді. Для досягнення поставленої мети дослідження вирішувати потрібно такі наукові та практичні завдання: - розкрити зміст основних дефініцій дослідження: «трудова активність», «трудова адаптація», «соціально-статусні характеристики», «соціальні перспективи» та визначити їхню кореляцію відповідно до теми дипломної роботи; - визначити соціально-демографічні та економічні чинники трудової активності молоді; - окреслити стан трудової активності молоді на ринку праці; Методи дослідження: Вивчаючи праці західних і вітчизняних вчених на основі аналітичного методу були висвітлені підходи щодо з’ясування детермінант сучасного стану трудової активності молоді України. Соціологічними методами даного дослідження став вторинний аналіз досліджень. Додатково використано аналіз статистичних даних, контент-аналіз літератури. Наукова новизна дослідження полягає в наступному: - уточнена теоретична модель трудової активності суб’єкта суспільного виробництва, а саме окреслені види трудової активності, виокремлені основні індикатори та специфіка активності молоді в трудовій сфері; - виявлені теоретичні засади соціологічного аналізу трудової активності молоді, який здійснюється на основі структурно-функціонального підходу. - дана оцінка затребуваності трудового потенціалу молоді сучасним українським ринком праці, на основі аналізу вторинних даних, спираючись на такі показники як рівень економічної активності та зайнятості молоді у 2018 році, рівень трудової активності молоді України оцінено, як високий; - виявлені суперечності, що перешкоджають активній трудовій діяльності молоді, а саме: демографічні характеристики молодіжної спільноти (нерівномірний розподіл за місцем проживання та віковими групами), вагома частка працевлаштованих не за фахом та в тіньовому секторі економіки, недостатній рівень практичних знань; Як фактологічна база для вивчення стану трудової активності молоді України були результати дослідження «Молодь України – 2017», проведеного Центром незалежних соціологічних досліджень «Омега» на замовлення Міністерства молоді та спорту України та дослідження «Молодь України – 2018» проведеного ТОВ «Перша рейтингова система» на замовлення Міністерства молоді та спорту України. Також використані результати опитування «Українське покоління Z: цінності та орієнтири» проведено у липні-серпні 2017 року соціологічною компанією GfK Ukraine на замовлення Центру «Нова Європа» та статистичні дані Державної служби статистики України. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел та додатків. У вступі сформульовані мета і завдання роботи, визначені методи дослідження. У першому розділі висвітлено досвід попередніх наукових розвідок за темою, зокрема методологічні принципи і теоретичні засади досліджень. Другий розділ присвячено систематизації і узагальненню наукових, теоретичних, дослідницьких, матеріалів та концепцій для підкріплення та доказовості концептів дипломної роботи. Третій розділ базується на вторинному аналізі результатів раніше проведених соціологічних досліджень. У висновку сформульовані основні положення, що резюмують проведене дослідження. Список джерел містить 64 назв.