Бренд як чинник соціокультурних змін (ID:286232)
Зміст
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження категорії «бренд»...8
1.1. Еволюція поняття «бренд» як соціологічної категорії…………………….8
1.2. Соціологічна концептуалізація вивчення бренду та брендінгу………….16
1.3. Домінанти функціонування бренду в соціальному середовищі…………26
Висновки до розділу 1………………………………………………………......35
РОЗДІЛ ІІ. Бренд як соціокультурна практика………………………………..36
2.1. Бренд як механізм соціального кодування……………………………......36
2.2. Особистісні та соціальні детермінанти поведінки споживача у контексті соціокультурних змін……………………........................................41
2.3. Механізм соціальної ідентифікації особистості через брендову ідентичність……………………………………………………………………...49
2.4. Вплив брендів на зміни в культурній свідомості суспільства…………...59
Висновки до розділу 2…………………………………………………………..67
РОЗДІЛ ІІІ. Соціологічний аналіз «Вплив брендів культури на життя поколінь Y та Z: відмінності»…………………………………………………..69
3.1. Емпіричне дослідження «Виявлення брендової моделі поведінки споживання студентів м. Одеси»……………………………………………….69
3.2. Відмінности між культурами бренда поколінь Y та Z……………………87
Висновки до розділу 3…………………………………………………………...93
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...95
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...100
ДОДАТКИ………………………………………………………………………108
Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ «БРЕНД»
1.1. Еволюція поняття «бренд» як соціологічної категорії
З найдавніших часів і до недавнього часу основні функції бренду укладалися в диференціації та ідентифікації продуцента і були пов'язані з підтвердженням власності товару, свідчили про виробника товару, про його якість і про сходження.
Загальне розуміння бренду акцентує його як матеріалізований символ відносин між продавцем і покупцем, заснований на торговій марці, оформленої у вигляді певного візуального продукту.
Створення бренду направлено на формування у свідомості споживачів стійких позитивних асоціацій, вражень, пов'язаних з цим товаром. Набір цих асоціацій, що складається в стійке, взаємозалежне уявлення про товар, називають брендом. Саме слово «бренд» в перекладі з англійської означає клеймо. Присвоєння марки товару являє собою процес, за допомогою якого компанії виділяють свою пропозицію товару на тлі пропозицій конкурентів.
Бренд базується на чіткому сприйнятті покупцями сукупності функціональних і емоційних елементів, єдиних із самим товаром і способами уявлення. Виникнувши як механізм ідентифікації та диференціації продуцентів, сьогодні бренд стає засобом ідентифікації і диференціації споживачів, фактором стратифікації, що дозволяє досліджувати їх соціокультурний потенціал і функції. Марки характеризують стиль життя, систему цінностей окремих людей чи груп, відображаючи і впливаючи на суспільні процеси [32, с. 26].
Таким чином, бренди набувають соціальні функції і стають областю інтересів соціології.
Кандидат соціологічних наук Н. К. Костильова будує категоріальний аналіз брендингу як соціокультурного явища наступним чином:
- вивчення символічної природи бренду, що визначає вектор соціокультурного аналізу; символічний зміст бренду дозволяє розглядати його комунікативну, конституційну, регулятивну функції;
- аналіз бренду як засобу ідентифікаціїї, що реалізуюєься через систему споживчих виборів, заснованих на особистих і групових цінностях, який акцентував стратифікаційну функцію бренду;
- структурно-функціональний аналіз бренду [38, с. 101].
Зведення визначення марок до осмислення символічного в соціальній науковій практиці доцільно по ряду причин:
• символічно - традиційний предмет соціального дискурсу і розуміння бренду як символу дозволяє залучити величезний теоретичний матеріал до аналізу явища;
• семантичні ряди: символ-знак / бренд-торгова марка, що розглядаються як тотожності, дозволяють оцінити явище поліваряантно [33, с. 4].
Інші роботи з даної категорії: