Зразок роботи
ВСТУП
Ми, люди, за своєю природою, є істотами соціальними. Адже все своє життя перебуваємо у взаємодії з іншими, утворюючи різні спільноти. Ще здавна люди прагнули зрозуміти своє соціальне життя, шукаючи відповіді на запитання, якими цікавилися. Зокрема: чому люди об’єднуються в спільноти; чому бувають багаті та бідні; чому одні порушують закони та норми поведінки, а інші їх дотримуються; як покращити життя людей та інші. Звичайно, різних людей цікавлять і різні питання, для когось ці питання і відповіді на них є першочерговими, а для когось – другорядними, а решті – і зовсім байдуже. Отож, сукупність таких питань, міркувань і відповідей створює соціальну думку. Чи є соціальна думка сталою чи вона весь час змінюється під впливом різних подій чи обставин?
Тема нашої роботи «Особливості розвитку соціальної думки в епоху Нового часу» дасть відповідь на це питання.
Метою нашого дослідження є розширення знань про особливості розвитку соціальної думки в епоху Нового часу.
Завдання:
- встановити значення терміну «Новий час»;
- визначити часові рамки епохи;
- описати фактори, що впливають на формування соціальної думки;
- описати особливості суспільної думки Нового часу.
У сучасних умовах розвитку суспільства дослідження, пов’язані з формуванням соціальної думки, є актуальними.
1. ПОНЯТТЯ НОВОГО ЧАСУ ТА ЙОГО ЧАСОВІ РАМКИ
Новий час – це період історії людства від Середньовіччя до Новітнього часу. Критерієм визначення «нового часу», його «новизни» в порівнянні з попередньою добою був розквіт в цей період світської науки та культури, тобто значну роль в цьому мав не соціально-економічний, а духовно-культурний фактор.
І хоча цей термін є досить суперечливим, адже не всі народи вступили в цей період одночасно, незмінним залишається одне: у цей час відбувається виникнення нової цивілізації, нової системи відносин, нового світогляду [1, ст.33].
Початок Нового часу зазвичай пов'язують із виникненням єдиної національної держави, капіталістичного господарства, колонізацією, а також установленням духовної автономії наукового мислення.
У марксистській історіографії настанням Нового часу вважається перехід від феодалізму до капіталізму, політичним механізмом якого були буржуазні революції. Відповідно до цього серед радянських істориків існували такі думки щодо початку Нового часу: деякі пов’язували його з XVI століттям, інші ж – з Великою французькою революцією XVIII сторіччя. Існувала й інша періодизація, відповідно до якої подією, що розмежувала Середньовіччя та епоху Нового часу стала Англійська буржуазна революція XVII століття.