Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сьогодні не можна знайти жодної сфери людської діяльності, не пов'язаної з фізичною культурою, оскільки фізична культура і спорт загальновизнані матеріальні та духовні цінності суспільства в цілому і кожної людини окремо.
Фізична культура і спорт - дієві засоби для виховання всебічно гармонійного розвитку особистості, які поєднують в собі освітню, оздоровчу, виховну та інші ланки.
Освітня сторона спрямована, перш за все, на засвоєння теоретичних знань у галузі фізичного виховання та спорту, оволодіння руховими уміннями і навичками, які необхідні в житті, та використання їх у практичній діяльності. Це знання про розвиток фізичної культури і спорту, їх вплив на організм людини і різні сторони діяльності, це усвідомлене засвоювання рухових умінь і навичок, їх застосування у житті.
Одним із основних показників всебічно гармонійного розвитку людини є її здоров'я. Його збереження і зміцнення, підвищення рівня фізичної підготовленості і працездатності, продовження творчої активності - соціальні завдання нашої країни в галузі фізичної культури і спорту. Фізичний стан людини залежить від багатьох факторів, основними з яких є природні (спадковість, морфо функціональні особливості тощо) і соціальні (умови життя, виробнича діяльність). Фізичний розвиток людини - це керований процес. За допомогою спеціально організованих спортивних заходів та занять фізичними вправами, раціонального харчування, режиму праці та відпочинку, інших факторів, можна, значною мірою, змінювати показники рухової активності (силу, швидкість, витривалість, гнучкість, спритність тощо), будову тіла, фізичну функціональну підготовленість, цілеспрямовано удосконалювати регуляторні функції нервової системи, збільшувати структурні параметри і покращувати функціональні можливості всіх систем і органів людського організму, особливо дихальної і серцево-судинної. Показником фізичного розвитку людини вважають тіло будову та розвиток її рухових якостей.
Виховна сторона всебічно гармонійного розвитку забезпечує соціальне формування особистості відповідно до соціального стану суспільства. Сюди відносяться патріотичне, морально-вольове, естетичне виховання.
Заняття фізичною культурою і спортом, виступи на змаганнях, особливо великого рангу (першості Європи, світу, олімпійські ігри тощо) виховують любов до Батьківщини, за яку виступає колектив, де виховувався спортсмен, повагу до тренера. Особливо ці почуття проявляються під час підняття національного прапора та виконання державного гімну, на спортивних змаганнях, де доля перемоги колективу залежить індивідуально від кожного учасника команди. У спортивній боротьбі, як ніде розкриваються і виховуються такі риси характеру, як розсудливість, благородність, порядність, чесність, доброзичливість, повага до суперника, чесна боротьба тощо.
Велику силу впливу має фізична культура і спорт на естетичне виховання. Вони розвивають у людини здатність сприймати, відчувати, правильно розуміти, оцінювати прекрасне у вчинках і особливо в рухах
За допомогою спорту, особливо таких видів, як художня, спортивна і ритмічна гімнастика, фігурне катання, акробатика, розвивається правильність розуміння краси рухів людини. Альпінізм, туризм, парусний спорт, планеризм дозволяють сприйняти прекрасне, що оточує нас в природі.
Командні види спорту, такі як волейбол, настільний теніс, футбол та інші, мають вплив на свідомість про відповідальність не тільки за себе, й за своїх партнерів по команді.
Особливо великий вплив на розвиток виховання кожного спортсмена мають спортивні змагання, масові спортивні свята, показові виступи, фізкультурні паради та інші спортивно-видовищні заходи, в процесі яких спортсмени чи фізкультурники демонструють не тільки злагоджені рухи, дії, але й виховують крім відповідальності перед Батьківщиною та своєю командою, ще й відчуття прекрасного, естетичні смаки, ідеали, потребу їх реалізації у повсякденному житті.
Зв'язок розумового виховання з фізичною культурою і спортом – багатосторонній. Заняття фізичною культурою і спортом допомагають розвитку пам'яті, особливо рухової та зорової, вдосконаленню уваги, її точності та якості. У добре підготовленої людини менший час реакції переключення від однієї дії до іншої, краща розумова працездатність і її стійкість, більша кількість смислових операцій за визначений проміжок часу. Відновлення загальної і розумової працездатності проходить значно швидше і ефективніше, коли розумова діяльність чергується з фізичною.
Самим актуальним застосуванням чергування розумової діяльності із фізичною є гра в настільний теніс. Особливо це розповсюджено на будь-яких підприємствах у часи перерви у роботі та на спортивних майданчиках.
Ступінь дослідження теми. Дослідженням розвитку настільного тенісу в Україні приділяли увагу багато вчених та науковців, а саме: Іванов В.С., Матицин О.В., Дашкевич О.В., Ландик В.И., Похоленчук Ю.Т., Артюзов Г.Н., Амелін А.Н., Пашнін В.А., Ормаи Л. С., Байгулов Ю.П., Романин О.Н., Бальсевич В.К., Коробейников Н.К.
Об'єкт дослідження – Україна.
Предмет дослідження – настільний теніс.
Мета – розглянути розвиток настільного тенісу в Україні.
Завдання дослідження:
охарактеризувати історичні передумови виникнення гри настільного тенісу;
виділити специфіку розвитку настільного тенісу на Україні в даний час.
У ході дослідження використовуються наступні прийоми і методи: загальнонауковий метод теоретичного системного аналізу, факторний аналіз.
Структура роботи: вступ, два розділи, висновок і список використаних джерел.
Магістр