Зразок роботи
Актуальність. Соціально – економічна та політична ситуація, яка відбувається в Україні на даний час значним чином впливає на традиційну систему фізичного виховання молоді. На протязі останніх років з’явилась тенденція до погіршення не тільки стану здоров’я дітей шкільного віку, а й в цілому рівня їх фізичного розвитку [96,99].
Так у дітей 6-ти років були виявлені наступні результати: порушення осанки (сколіози, грудні кіфози, лордози) спостерігались у 17 чол. (65,4%), відставання у фізичному розвитку і рівні морфофункціональних характеристик (вага, зріст, об’єм грудної клітки, життєва ємність легенів, артеріальний тиск, ЧСС) виявлено у 19 чол., що складає - 73,1%. Недостатній рівень рухових якостей зафіксовано у 20 дітей (76,9%), причому у більшості досліджуваних в основному не вистачало бистроти і сили м’язів. Майже кожна друга дитина на протязі року перенесли різні захворювання. Аналіз показників 7-річних дітей виявив невелике зниження порушення осанки у порівнянні з дітьми 6 років, яке склало 61,5% (16 чол.); відхилення від вікових норм у фізичному розвитку спостерігалося у 17 чол. (65,4%); відставання у розвитку рухових можливостей відмічалося у 18 чол. (69,2%). Для дітей 8 років зміни в осанці і фізичному розвитку виявлені у 16 чол. (61,5%), знижені результати рухових можливостей - у 14 чол. (53,8%). Захворюваність у даній групі дітей зменшувалась з 46,2% - у 7-річних до 38,5% - у восьмирічних. Проведені експерименти у 9-річних дітей виявили, що порушення осанки були у 14 чол. (53,8%), фізичній підготовленості - у 12 чол. (46,2 %). Дослідження показали, що загальна тенденція виявлених порушень для дітей 10 років нижча. При цьому порушення осанки і фізичного розвитку у 13 чол. (52,0 %), знижений рівень рухових якостей зафіксовано - у 12 чол. (48,0 %). Діти 10 років хворіли менше всіх (36,0%) [109].
Не слід забувати, що саме такі діти приходять займатися до груп початкової підготовки в різноманітних видах спорту, в тому числі і до чисельних секцій боротьби самбо.
Залучення дітей до систематичних занять боротьбою самбо вимагає радикальних змін в методах і засобах навчально – тренувального процесу, більш поглибленого індивідуального підходу, який базується на комплексному вивченні можливостей юних спортсменів, які в подальшому будуть сприяти досягненню високих спортивних результатів на міжнародній арені та укріплення їх здоров'я [15,36,96].
Нажаль, питання вибору методики підготовки юних атлетів вирішуються індивідуально кожним тренером, при цьому нерідко спостерігаються помилки у виборі найбільш оптимальної методики. Відповідним чином це призводить до недоліків у вирішенні питань даного етапу багаторічної підготовки самбістів, які у переважній більшості проявляються на подальших етапах, коли виправити їх складно [18,27,29].
Уважно розглянувши останні наукові дослідження можна зробити висновок, що дослідження проблем розвитку фізичних якостей юних спортсменів, особливо на етапі початкової підготовки на даний момент являються досить актуальними.
Популяризація боротьби самбо в Україні та за її межами, широкі можливості науки і техніки, дозволяють ретельно вивчити та дослідити особливості технічної майстерності ведучих самбістів Світу таких, як: С.Полтавцев, В.Савінов, А.Каштанов, Ю.Кузанашвілі, Т.Галямова, І.Хлібова, Д.Базільова, М.Абдулганілова та інших і на основі отриманих експериментальних даних створити найбільш ефективні моделі навчання техніці боротьби самбо юних спортсменів.
У відповідності до теорії І.П.Павлова [103,109], таких наукових світил, як: М.А.Бернштейн (1966 р.) [7], Н.М.Амосов (1975 р.) [1], П.К.Анохін (1980 р.) [3], Б.Ф.Скіпер [104], Д.Ундерер [101], В.П.Бізін (1987 р.) [11], та інш., розробляють та висувають різноманітні концепції навчання руховим діям, які лежать в основі особливостей формування змісту та об’єму базової техніки боротьби самбо.
Основні положення багаторічного тренування борців – самбістів, його етапи та зміст, частково відображені в роботах: В.Ощепкова [102,107], А.Харлампієва (1965 р.) [79], Г.Туманяна (1989 р.) [72], Я.Коблева (1995 р.) [30,31], А.Хлопецкого (2000 р.) [82], О.Маркіянова і А.Урмаева (2001 р.) [45], Ф.Зезюліна (2003 р.) [106] та інш.